Декількома словами
"Ліло і Стіч" виявився набагато прибутковішим, ніж можна було уявити спочатку. Його успіх пояснюється не тільки кінопрокатом, але й колосальними доходами від мерчендайзингу, домашнього відео та стрімінгу на Disney+.
Мультфільм "Ліло і Стіч", що вийшов на екрани у 2002 році, спершу був тепло прийнятий критиками та добре – глядачами. Його касові збори були значними, але не ставили рекордів для студії Disney того часу. Однак, як довів час, справжній потенціал цього проєкту розкрився далеко за межами кінотеатрів.
Протягом двох десятиліть "Ліло і Стіч" демонстрував вражаючу фінансову стійкість та зростання прибутку завдяки численним додатковим джерелам. Велику роль відіграли продажі на домашніх носіях: DVD та VHS з мультфільмом розійшлися мільйонними тиражами у 2000-х роках, ставши стабільним джерелом доходу.
Одним із головних двигунів успіху став мерчендайзинг. Милі та незвичайні персонажі, особливо Стіч, завоювали серця глядачів по всьому світу. Іграшки, одяг, аксесуари та інші товари із зображеннями Ліло і Стіча принесли компанії колосальний прибуток, що значно перевищив збори від прокату.
Крім того, популярність мультфільму підтримувалася завдяки успішним сиквелам, анімаційному телесеріалу та активній присутності персонажів у тематичних парках Disney по всьому світу. З появою стрімінгової платформи Disney+ "Ліло і Стіч" отримав нову хвилю популярності та став одним із найбільш переглядуваних проєктів, забезпечуючи постійний потік аудиторії та, відповідно, прибутку.
Поєднання відносно скромного для великої анімації бюджету та безпрецедентного успіху в галузі мерчендайзингу, домашнього відео та довгострокової експлуатації бренду дозволило "Ліло і Стіч" стати одним із найприбутковіших та найокупніших проєктів в історії студії Disney, довівши, що справжня цінність фільму може проявлятися роками.
