Декількома словами
Вікторія Вудхолл у 1870 році стала першою жінкою, яка балотувалася на посаду президента США, незважаючи на відсутність у жінок права голосу. Її сміливий крок, попри суперечливу репутацію та спротив сучасників, став важливим етапом у боротьбі за жіночі права та залишив слід в американській історії.
До Місяця жіночої історії варто згадати Вікторію Вудхолл, яка у 1870 році надіслала листа до газети «New York Herald», оголосивши про свій намір балотуватися в президенти США. На той час жінки не мали права голосу, але жодних законів, що забороняли б їм висувати свою кандидатуру на президентських виборах, не існувало — можливо, тому, що ніхто й уявити не міг, що жінка наважиться на такий крок.
Вудхолл була палкою суфражисткою, ім'я якої значною мірою стерлося з історичної пам'яті. Суфражистки її часу трималися від неї на відстані, оскільки її інші «скандальні» погляди, на їхню думку, могли заплямувати їхню справу. Вона була розлученою жінкою з суперечливим минулим: спіритуалістка-ясновидиця та дочка шахрая, який втягував свою родину в численні злочинні схеми.
Однак, як людина, що пройшла шлях від неосвіченої простачки до однієї з найбагатших і найсуперечливіших постатей своєї епохи, яка не боялася виступати проти несправедливості та пожертвувала багатством заради просування своїх ідей про кращу націю, вона заслуговує на місце серед найвидатніших постатей в американській історії.
Її шлях від бідності до багатства і назад, її боротьба за справедливість та готовність ризикувати всім заради своїх переконань роблять Вікторію Вудхолл знаковою фігурою, що кинула виклик суспільним нормам та упередженням свого часу. Її історія — це нагадування про сміливість і рішучість у боротьбі за рівні права та краще майбутнє.
