Декількома словами
Крістін Лагард наголосила на важливій ролі імміграції в економіці Європи після пандемії, підкресливши внесок іноземних робітників у стримування інфляції.
Президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард заявила, що збільшення кількості працівників, народжених за кордоном, відіграло ключову роль у відновленні європейської економіки після пандемії. Виступаючи в Джексон-Хоул, штат Вайомінг, Лагард зазначила, що приплив іноземної робочої сили допоміг стримати інфляцію без різкого уповільнення економічного зростання.
«Ключовим фактором стало збільшення як чисельності, так і частки іноземних працівників», – підкреслила Лагард. Вона навела приклад Німеччини, де без внеску іноземних робітників ВВП був би приблизно на 6% нижчим, ніж у 2019 році. За словами Лагард, значний внесок іноземних працівників також спостерігається в Іспанії.
На думку Лагард, приплив іноземної робочої сили допоміг компаніям збільшити обсяги виробництва та задовольнити попит після пандемії. Це, у свою чергу, сприяло зниженню інфляції як у Європі, так і в Сполучених Штатах. Однак зростання імміграції викликало політичну реакцію в обох економіках.
Лагард також зазначила, що міграція може відіграти вирішальну роль у пом'якшенні нестачі робочої сили, оскільки корінне населення старіє. Але «політичний тиск може все більше обмежувати приплив». Крім того, Лагард вказала на зниження заробітної плати з поправкою на інфляцію, збільшення накопичення працівників компаніями та приплив літніх людей у робочу силу як фактори, що сприяють стійкому економічному зростанню, навіть незважаючи на підвищення ЄЦБ процентних ставок.
Лагард підкреслила, що в минулому вищі витрати за позиками знижували економічне зростання, часто викликаючи рецесії та призводячи до збільшення безробіття. Однак цього не сталося, коли ЄЦБ підвищив ключову ставку в 2022 і 2023 роках.
За словами Лагард, хоча в 2022 році частка іноземців у робочій силі ЄС становила лише 9%, за останні три роки вони забезпечили половину зростання робочої сили блоку. Лагард також зазначила, що до робочої сили прийшло більше літніх людей. Без цього збільшення рівень безробіття у 20 країнах, що використовують євро, був би вищим — 6,6%, а не нинішні 6,3%.
