Ліван і Кіпр уклали довгоочікувану угоду про демаркацію морських кордонів, поклавши край майже 20-річному безвиході, що гальмувала розвідку нафти та газу в Середземному морі. Ця подія набуває особливого значення, оскільки Європа активно шукає альтернативи російському паливу.

Підписання відбулося в президентському палаці Баабда поблизу Бейрута, столиці Лівану, за участі президентів Джозефа Ауна та Нікоса Христодулідіса. Угода є остаточною версією початкового договору, що був укладений ще у 2007 році.

Христодулідіс назвав досягнуту домовленість "історичною угодою", тоді як Аун заявив, що підписання є "чітким запрошенням" до співпраці для всіх зацікавлених сторін.

Ратифікація угоди 2007 року Ліваном була відкладена через його давній морський прикордонний спір з Ізраїлем, а також внутрішні політичні кризи. Прорив у врегулюванні відбувся лише у 2022 році завдяки посередництву США, що призвело до угоди між Бейрутом і Тель-Авівом.

Ліван покладає великі надії на морську розвідку вуглеводнів, сподіваючись отримати нові ресурси для подолання багаторічної економічної кризи. Водночас країна ще не досягла морської прикордонної угоди з сусідньою Сирією, яка сама переживає політичні потрясіння.

Для Кіпру угода також має величезне значення, оскільки європейські країни прагнуть зменшити свою залежність від російського газу після вторгнення в Україну. Очікується, що виявлені біля берегів Кіпру запаси газу, що оцінюються приблизно в 20 трильйонів кубічних футів, відіграють ключову роль у цьому процесі. Затримка з остаточним оформленням угоди раніше перешкоджала Кіпру розширювати пошук вуглеводнів у районах, що прилягають до ліванських вод.

На тлі цих подій Ліван продовжує стикатися з проблемами відновлення своєї економіки та напруженістю у відносинах з Ізраїлем, незважаючи на досягнуте майже рік тому хитке перемир'я. Президент Аун виступає за переговори з Ізраїлем про припинення бойових дій, побоюючись нової війни в регіоні.