Даллас, Техас — Том Хікс, відомий техаський бізнесмен і філантроп, який володів двома професійними спортивними франшизами в районі Далласа та англійською футбольною командою Прем'єр-ліги, помер у суботу. Йому було 79 років.

Речниця Ліза ЛеМастер повідомила в заяві, що Хікс мирно помер у Далласі в оточенні сім'ї.

Хікс володів командою НХЛ «Даллас Старз» з 1995 по 2011 рік, вигравши Кубок Стенлі в 1999 році. Він також володів бейсбольною командою «Техас Рейнджерс» з 1998 по 2010 рік, привівши їх до трьох титулів у Західному дивізіоні Американської ліги та виходу у Світову серію. У 2007 році він придбав 50% акцій клубу «Ліверпуль».

«Бути пліч-о-пліч з ним завжди означало більше, ніж просто бейсбольні поля та стадіони, — сказав у заяві власник «Даллас Ковбойз» Джеррі Джонс. — Це було про особисту повагу, довіру та дружбу. Ми пройшли разом багато миль, і я дуже сумуватиму за ним. Моє серце співчуває його родині.»

Хікс був співзасновником Hicks & Haas у 1984 році та Hicks, Muse, Tate & Furst у 1989 році, допомагаючи переформатувати стратегії приватного акціонерного капіталу та інвестицій.

«Том Хікс був інноваційним бізнесменом і піонером у галузі приватного акціонерного капіталу, — сказав у заяві інший техаський бізнесмен Росс Перо-молодший. — Він поєднав свою прихильність до бізнесу та спорту через володіння командами «Старз» та «Рейнджерс».»

Хікс служив десантником в армійському резерві та був комісаром Американської комісії з пам'ятників битв. Він входив до складу Ради регентів Техасського університету з 1994 по 1999 рік.

У Хікса залишилися дружина Сінда Крі Хікс, з якою він прожив 35 років, та шестеро дітей — Томас Олліс Хікс-молодший, Мак Хардін Хікс, Джон Александер Хікс, Роберт Бредлі Хікс, Вільям Крі Хікс та Кетрін Форгрейв Хікс.

Його діти опублікували спільну заяву, в якій йдеться:

«З усього, чого він досяг у своєму чудовому житті, найдорожчим званням Тома Хікса було «Тато». Незалежно від випробувань і негараздів, з якими він стикався в житті, він був постійним у своїй щедрості та любові до сім'ї. Він залишається провідною силою для нашої родини, і ми глибоко вшановуємо можливість продовжувати розвивати його спадщину. Хоча ми спустошені цією втратою, ми глибоко вдячні за те, що були його дітьми.»