Період президентства Дональда Трампа відзначився початком масштабної торговельної війни, насамперед із Китаєм, що суттєво вплинуло на світовий бізнес. Запровадження мит та тарифних бар'єрів поставило керівників багатьох міжнародних компаній (CEO) перед необхідністю терміново переглядати свої стратегії.

Ключовим викликом стало порушення усталених ланцюжків постачання та зростання операційних витрат через нові тарифи на імпорт та експорт. Це вимагало від бізнесу негайної реакції та пошуку ефективних рішень для мінімізації збитків і збереження конкурентоспроможності.

У відповідь на ці виклики CEO застосовували різноманітні підходи. Однією з основних стратегій стала диверсифікація: компанії шукали альтернативних постачальників сировини та компонентів поза країнами, що потрапили під високі мита. Активно розглядався перенос виробничих потужностей до інших регіонів світу.

Іншим важливим напрямком стала робота з новими ринками збуту, щоб компенсувати втрати на традиційних напрямках. Компанії також інвестували у локалізацію виробництва та посилення позицій на внутрішньому ринку, де вплив торговельної війни був менш вираженим.

Деякі CEO активно займалися лобіюванням, прагнучи вплинути на політичні рішення та домогтися винятків або зниження тарифів для своїх галузей. Фінансові директори використовували інструменти хеджування для захисту від валютних коливань та непередбачених витрат, пов'язаних із митами. Цей період став важливим уроком для глобального бізнесу, підкресливши необхідність гнучкості, адаптивності та ефективного управління ризиками в умовах геополітичної нестабільності.