Декількома словами
Адміністрація Трампа посилює контроль над американськими міжнародними медіа, такими як «Голос Америки» та «Радіо Свобода», що викликає занепокоєння щодо їхнього майбутнього фінансування та незалежності. Можливі скорочення фінансування та вплив Кері Лейк викликають побоювання щодо свободи слова та можливості цих мереж доносити правду до аудиторії в країнах з обмеженою свободою преси.
Місяць тому Ілон Маск закликав закрити «Голос Америки» та «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода», написавши у Twitter: «Це просто радикальні ліві божевільні, які розмовляють самі з собою, спалюючи 1 мільярд доларів на рік грошей американських платників податків». Це узгоджується з ініціативою Маска DOGE, що спонукає адміністрацію скорочувати робочі місця, програми та навіть прагнути припинити фінансування контрактів, які вже тривають в усьому федеральному уряді.
За останні тижні чиновники адміністрації Трампа посилили контроль над материнською компанією «Голосу Америки» – Агентством США з глобальних медіа. До агентства було відправлено кілька помічників DOGE, які розпочали першу хвилю звільнень працівників, що перебувають на випробувальному терміні, на «Голосі Америки». І лідери інших мереж, що фінансуються США і ведуть мовлення за кордоном, побоюються, що грандіозне бажання Маска – повне закриття – може здійснитися. До цих мереж входять такі відомі мережі, як «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» та «Радіо Вільна Азія», створені для протидії комуністичній пропаганді.
Ці установи, на відміну від державного «Голосу Америки», є окремими некомерційними організаціями. Проте вони повністю фінансуються урядом США через те саме федеральне материнське агентство. Якщо уряд припинить фінансування на будь-який відчутний термін, «Ми витічемо кров'ю», – сказав чиновник однієї з міжнародних мовних мереж. Чиновник говорив на умовах анонімності, побоюючись репресій.
Місія мереж полягає в наданні новинного висвітлення та культурних програм у місцях, де вільній пресі загрожує небезпека або її не існує. Вони також розроблені як форма м'якої дипломатії, моделюючи незалежну журналістику, яка включає незгоду з урядовою політикою. За даними агентства, разом мережі охоплюють 420 мільйонів людей 63 мовами в понад 100 країнах щотижня.
Це пов'язано з дипломатичними ускладненнями. Репортажі «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» дратують лідерів з авторитарними нахилами в Росії та Угорщині, а також їхніх союзників. Журналісти мереж були ув'язнені або затримані в контрольованому Росією Криму, Білорусі, Азербайджані та самій Росії.
Новинна служба Farda мережі інтенсивно повідомляє про життя в Ірані та є занозою в оці тамтешнього режиму. Іранський уряд, заклятий ворог США і частий подразник для президента Трампа, є союзником президента Росії Володимира Путіна. У грудні режим засудив колишнього репортера «Радіо Фарда» Резу Валізаде до 10 років ув'язнення за «співпрацю з ворожим урядом».
Аналогічно, репортажі «Радіо Вільна Азія» про утиски уйгурських мусульман китайською владою допомогли привернути увагу міжнародної спільноти до їхньої скрути. У 2020 році північнокорейські чиновники стратили власника рибальського флоту за таємне прослуховування передач «Радіо Вільна Азія» в морі, повідомила мережа. Влада привела 100 його колег, щоб подивитися на страту як попередження про небезпеку налаштування на хвилю радіостанції.
За словами шести обізнаних людей, чиновники міжнародних мовників уважно стежать за глибокими скороченнями в Державному департаменті США міжнародної допомоги, на яку вже укладено контракти.
Вони також бачать паралелі з фінансовою кризою в Національному фонді підтримки демократії, некомерційній організації, яка надає гранти для зміцнення демократії в 100 країнах. Як і мережі, він щорічно отримує прямі асигнування від Конгресу.
Фонд подав до суду на адміністрацію Трампа, стверджуючи, що Білий дім незаконно утримав майже 240 мільйонів доларів затвердженого Конгресом фінансування, більша частина якого вже була зарезервована.
Трамп оголосив, що хоче, щоб Кері Лейк, колишня ведуча місцевих телевізійних новин у Фініксі, яка двічі безуспішно балотувалася на політичні посади MAGA, стала наступним директором «Голосу Америки»; за законом, її призначення не є президентським. Вона юридично повинна дочекатися затвердження Сенатом кандидатури Трампа на посаду керівника USAGM – консервативного медіа-критика Брента Бозелла III. Комітет Сенату з міжнародних відносин ще не призначив дату слухань щодо затвердження. Потім Лейк має бути затверджена двопартійною радою, яка контролює мережу; Білий дім звільнив її членів після вступу Трампа на посаду.
Тим часом Лейк допомагає керувати агентством як старший радник Трампа. У своїх офіційних повідомленнях вона зробила примирливі зауваження журналістам і мережам, сигналізуючи про те, що зміни та скорочення можуть бути неминучими.
«Я розумію виклики, з якими стикаються ті, хто висвітлює новини як перед, так і за камерою, і я надзвичайно поважаю чоловіків і жінок, які виконують свою роботу чесно та сумлінно», – написала Лейк у службовій записці для співробітників, отриманій NPR.
«На жаль, журналістика переживає темні часи прямо зараз, – продовжила вона. – Громадськість майже повністю втратила довіру до ЗМІ. Для тих, хто це читає – дуже важливо, щоб ми визнали, що наше агентство фінансується працьовитими американськими платниками податків, багатьом з яких важко зводити кінці з кінцями».
«Я прагну швидко реформувати та модернізувати агентство в щось, що американський народ буде готовий підтримати», – написала вона.
У зовнішніх заявах Лейк була більш прямолінійною. «Ми не станемо Trump TV, – сказала вона на Конференції консервативної політичної дії минулого місяця, – але це, безумовно, не буде TDS TV. Ви можете знайти все, що завгодно, що стосується синдрому розладу Трампа, на CNN, MSNBC, PBS, 60 Minutes, The Washington Post і The New York Times».
За словами журналістів з мереж агентства, вона не зустрічалася з ними, щоб обговорити суть або свої плани з їхніми редакціями чи вищим керівництвом.
Агентство США з глобальних медіа, наслідуючи стратегію DOGE, вимагає від співробітників агентства та VOA щотижневих звітів про свої досягнення, як зазначено в листуванні, яке переглянула NPR. Кілька співробітників VOA, які говорили на умовах анонімності через побоювання наслідків, кажуть, що були пропозиції про викуп, після яких, на їхню думку, підуть більш масштабні звільнення.
Крім того, агентство також звільнило дев'ятьох журналістів на «Голосі Америки», які мали випробувальний термін. Агентство також звільнило двох журналістів з Управління з питань кубинського мовлення, яке також повністю належить уряду США і керує Radio and TV Martí. Агентство зробило це всупереч запереченням вищого керівництва «Голосу Америки».
Остап Яриш, ведучий і кореспондент української служби «Голосу Америки», був серед звільнених. Він каже NPR, що його викликали за кілька годин до його шоу минулого четверга і сказали більше не працювати. Яриш каже, що мережа найняла його як підрядника в 2019 році, але в 2023 році підвищила його до штатного працівника. Він каже, що все ще перебував на останніх етапах дворічного випробувального терміну, і тому був вразливим.
«Мене, по суті, не попередили, – каже Яриш. – Є припущення, що це була політична розплата. Я не думаю, що це так. Це була просто вказівка щодо працівників, які перебувають на випробувальному терміні, і вони звільнили всіх».
Він сказав, що Агентство США з глобальних медіа спочатку намагалося звільнити його двома тижнями раніше, але керівники «Голосу Америки» заперечили, назвавши його працівником, який має вирішальне значення для місії. Цього разу, за словами Яриша, він отримав повідомлення про звільнення, в якому говорилося, що він не був визначений як критично важливий для місії, незважаючи на те, що говорили керівники новин на «Голосі Америки».
Протягом останнього року першого президентського терміну Трампа його призначенець на посаду виконавчого директора Агентства США з глобальних медіа також намагався перевернути його та його мережі. Багато зусиль тодішнього генерального директора Майкла Пака були скасовані в суді і визнані такими, що порушують закони.
Виконуючого обов'язки віце-президента Пака з питань права, дотримання нормативних вимог і ризиків у федеральному звіті про розслідування 2023 року було визнано таким, що в кількох випадках не дотримувався федерального законодавства. Цей керівник, Мора Намдар, написала розділ про USAGM і міжнародне мовлення в Project 2025, запропонованій Heritage Foundation схемі другого терміну Трампа. Хоча Трамп відмовився від неї під час кампанії, багато дій його адміністрації тісно узгоджувалися з її пропозиціями.
У своєму розділі для Project 2025 Намдар закликала до консолідації багатьох іноземних мовних служб, посилення контролю за візами для журналістів, які є громадянами інших країн, і скасування багатьох положень про «брандмауер», призначених для захисту журналістів, які працюють на мережі, від політичного втручання.
Восени 2020 року Пак призначив двох політичних призначенців в агентстві для розслідування діяльності старшого кореспондента Білого дому Стіва Германа; це було засуджено як полювання на відьом, а федеральний суд визнав це неконституційним порушенням захисту свободи слова «брандмауера». Аналогічно, на початку 2021 року досвідчену репортерку Петсі Відакуswara було переведено з її посади після того, як вона запитала тодішнього державного секретаря Майка Помпео про облогу Капітолію США 6 січня.
Два тижні тому Германа було відсторонено від роботи і його знову розслідують через його пости в соціальних мережах статей, що критикують адміністрацію Трампа. Мережа також перевела Відакуswara з її місця роботи, де вона висвітлювала події в Білому домі.
Кажуть, що обидва кроки були зроблені керівниками новин мережі, а не політичними призначенцями в агентстві; директор VOA Майкл Абрамовіц є досвідченим редактором Washington Post і колишнім головою Freedom House, організації, яка захищає свободу слова і журналістику.
Станом на цей місяць Намдар, схоже, знову повернулася до роботи, її бачили минулого тижня в USAGM, за словами чотирьох обізнаних людей, які говорили на умовах анонімності, побоюючись відплати. Кажуть, що Намдар консультує Лейк.
USAGM не відповіло на запитання NPR щодо ролі Намдар в агентстві.
