Міські ради

Вуличні музиканти десятиліттями були саундтреком Лестер-сквер, туристичного центру лондонського Вест-Енду, де Род Стюарт і Джордж Майкл грали на вулицях, перш ніж стати суперзірками. Тепер місто змінює свою мелодію.

Вестмінстерська міська рада цього тижня заборонила вуличні виступи на Лестер-сквер після того, як суддя охарактеризував їх як «неприємність», зазначивши, що повторювані звуки (включно з відомими поп-піснями) є добре відомою ознакою «психологічних тортур».

У повітрі стоїть їдкий сморід гниючого сміття. Переповнені мішки з відходами накопичуються величезними купами, деякі розриваються, вивільняючи свій гнильний вміст. Через нашестя шкідників у деяких районах міста, принаймні один мешканець стверджує, що його вкусив щур.

Маючи спадщину промислового центру та горду громадську історію, Бірмінгем любить називати себе другим містом Великої Британії.

Зараз це сміттєва столиця країни.

У пісні, а потім і в бронзі, вона стала емблемою ірландської культури та незмінним символом робітничого класу Дубліна. Але до знайомого фольклору про Моллі Мелоун, представленого її статуєю на Саффолк-стріт у центрі Дубліна — гарне юне обличчя, візок торговки з молюсками та мідіями, сукня з низьким вирізом та оборками — незабаром додасться новий елемент: охоронці, надані міською радою Дубліна.