Париж, кінець 1950-х. Жан-Клод Зільберман знав, де збираються сюрреалісти щовечора з 17:00 до 18:00. Він чекав біля кафе Le Musset, між Пале-Рояль та Лувром, поки Андре Бретон – письменник і поет, лідер цієї мінливої та анархічної групи – не виходив з приблизно 15 своїми послідовниками. «Я не знав, що робити. Я навіть віршів не писав, – згадує Зільберман, якому зараз 90 років. – Це було смішно, але я підійшов прямо до нього і сказав: «Ви Андре Бретон. Я Жан-Клод Зільберман. Я сюрреаліст».