Декількома словами
Мешканці сектору Гази переживають руйнівну гуманітарну кризу, що посилюється голодом та безперервним конфліктом. Гуманітарних конвоїв недостатньо для задоволення відчайдушних потреб населення, тоді як авіаудари продовжують призводити до жертв серед цивільного населення, залишаючи по собі руйнування та страждання.
На тлі тривалого конфлікту мешканці сектору Гази стикаються з найтяжчою гуманітарною кризою, щодня борючись із голодом та насильством. Ситуація залишається критичною, а виживання стало постійним випробуванням для сотень тисяч людей.
Сцени з Гази свідчать про відчай. Гуманітарні конвої, яким вдається дістатися регіону, зустрічають натовпи голодуючих людей. Мешканці чіпляються за вантажівки з допомогою і насилу несуть мішки з борошном — життєво важливим ресурсом для виживання. Мати п'ятьох дітей, що несе мішок борошна, символізує щоденну боротьбу сімей за їжу.
Окрім нестачі продовольства, насильство продовжує забирати життя. Навіть очікування на допомогу стає смертельно небезпечним: деякі палестинці отримують поранення в хаосі, що виникає навколо конвоїв. Лікарні, такі як \"Аш-Шифа\" в місті Газа, переповнені, постійно приймаючи поранених і стаючи місцем, де сім'ї оплакують своїх близьких, загиблих внаслідок бомбардувань. Кадри, на яких чоловік несе тіло вбитої дитини, та скорботні біля моргу родини відображають трагічну людську ціну цього конфлікту.
Краєвид позначений руйнуваннями. Стовпи диму піднімаються в небо після авіаударів, а ізраїльська військова техніка діє поблизу кордону. Вночі небо освітлюють освітлювальні ракети, що постійно нагадують про присутність конфлікту. У цих умовах громадські кухні стають рятівним колом для переміщених осіб, пропонуючи гарячу їжу тим, хто втратив усе.
