Декількома словами
Вірусне відео з „камерою для поцілунків” на концерті гурту Coldplay призвело до відставки CEO великої компанії. Цей випадок спричинив глобальну дискусію про те, чи залишилося у сучасному світі право на приватне життя в епоху тотального спостереження та соцмереж.
Момент, коли на концерті Coldplay камера для поцілунків („Kiss Cam”) навелася на пару, яка безуспішно намагалася ухилитися від уваги, миттєво став інтернет-феноменом. За лічені години ролик поширився всюди, породивши нескінченні меми, пародійні відео та фотографії з шокованими обличчями героїв.
Інтернет-користувачі негайно взялися за ідентифікацію людей на відео. Незабаром компанія з розробки програмного забезпечення та штучного інтелекту Astronomer підтвердила, що її генеральний директор та директор з персоналу справді були тією самою парою, і оголосила про відставку CEO.
Наслідки інциденту, звісно, викликали дискусії про ділову етику, корпоративну відповідальність та наслідки конфліктів інтересів у керівництві. Однак є і ширші наслідки в нашому все більш цифровому світі — про стан, коли ви потенційно видимі скрізь, куди б не пішли, або відстежувані через „спостереження в соціальних мережах”. Експерти стверджують, що моменти, які могли бути задумані як приватні або, принаймні, обмежені одним фізичним місцем, сьогодні все частіше потрапляють в інтернет і навіть стають глобальними.
Отже, в епоху блискавичного поширення інформації в соцмережах та всюдисущих камер, чи можна ще очікувати на якусь конфіденційність у громадських місцях? Чи є кожен наш досвід просто матеріалом для загального огляду?
Камери всюди
Не секрет, що в наші дні камери знімають значну частину нашого життя. Від систем відеоспостереження CCTV до дверних дзвінків із камерами — підприємства, школи та житлові райони цілодобово використовують відеоспостереження. Спортивні арени та концертні майданчики також роками знімають фанатів, часто проєктуючи ігрові моменти за участю глядачів на великі екрани. Простіше кажучи, глядач на місці стає частиною продукту — і центром уваги.
І, звичайно ж, споживачі можуть записувати практично все що завгодно, якщо у них в кишені є смартфон, і, якщо це видасться цікавим іншим користувачам соціальних мереж, відзнятий матеріал може швидко поширитися кіберпростором.
„Я не впевнений, що ми можемо розраховувати на приватність на концерті з сотнями інших людей, — додає Мері Анджела Бок, доцентка Школи журналістики та медіа Техаського університету в Остіні. — Ми більше не можемо розраховувати на приватність і на вулиці”.
Те, що змінилося останніми роками, зазначають експерти, — це швидкість, з якою ці моменти можуть виходити за межі фізичного простору, де вони відбуваються. „Справа не тільки в камері, — каже Бок. — Справа в системі розповсюдження, яка є дикою та новою”.
Коли щось стає вірусним, часто слідує доксинг
Потім настає друге коло викриття — те, що відбувається після поширення відео чи фотографій. Експерти вказують на зростання кількості випадків, коли користувачі соціальних мереж поспішають публічно ідентифікувати, або „доксити”, людей, які потрапили на камеру. Технологічні досягнення, включно зі ШІ, загалом спростили та прискорили пошук практично будь-якої людини за онлайн-постом.
„Трохи тривожно, наскільки легко нас можна ідентифікувати за допомогою біометрії, як наші обличчя опиняються в мережі, як соціальні мережі можуть нас відстежувати — і як інтернет перетворився з місця взаємодії на гігантську систему спостереження”, — говорить Бок.
Такі моменти можуть зачепити й людей, які насправді не були на камері. Як би легко не було сьогодні бути ідентифікованим в інтернеті, мережа сумнозвісна своєю неточністю, що іноді призводить до переслідування непричетних осіб. Наприклад, на концерті Coldplay багато користувачів соцмереж припустили, що третя людина, помічена поруч із парою, була ще одним співробітником Astronomer, що призвело до шквалу постів, спрямованих проти неї. Однак компанія пізніше підтвердила, що її не було на заході.
Важко уявити, що подібні вірусні моменти колись зникнуть, і існує мало юридичних обмежень, щоб завадити користувачам масово ділитися в мережі роликами, записаними де завгодно, від концерту до вулиці. Але на індивідуальному рівні, за словами Бок, може бути корисно „думати, перш ніж ділитися” та сумніватися в точності інформації. „Суспільство ще не наздогнало технології з погляду нашої етики та етикету”, — підсумовує вона.
