Декількома словами
У США та світі активно впроваджуються закони про верифікацію віку для доступу до онлайн-контенту, покликані убезпечити дітей. Проте, ці заходи викликають серйозні побоювання щодо обмеження свободи слова та порушення приватності всіх користувачів інтернету. Експерти вказують на технічні складнощі та ризики, пов'язані з надійністю та безпекою таких систем.
Тенденція до впровадження онлайн-перевірок віку активно поширюється у США та інших країнах, вимагаючи від користувачів посвідчення особи або сканування обличчя для підтвердження досягнення повноліття. Прихильники цих заходів розглядають їх як важливий інструмент для захисту дітей від шкідливого або небажаного контенту в мережі. Водночас критики попереджають про тривожний зсув у бік менш безпечного, менш приватного та менш вільного інтернету, де доступ може бути обмежений не лише до матеріалів для дорослих, а й до новин, медичної інформації та можливості відкрито та анонімно висловлюватися.
Дженніфер Хаддлстон, старший науковий співробітник з технологічної політики в Інституті Катона, підкреслює, що «багато з цих законів походять з добрих намірів». У США понад 20 штатів вже ухвалили різні закони про перевірку віку, хоча багато з них стикаються з судовими оскарженнями. Верховний суд США нещодавно дозволив застосовувати перевірку віку для соціальних мереж, ухваливши, що дорослі не мають безумовного права на доступ до «непристойних» матеріалів без попередньої ідентифікації віку.
За межами США подібні заходи запроваджуються в інших країнах. Велика Британія тепер вимагає підтвердження віку для доступу до порнографічних сайтів. Такі платформи, як Reddit, X, Telegram і Bluesky, також зобов'язалися впровадити системи перевірки віку. Франція та кілька інших країн Європейського Союзу також працюють над схожими ініціативами. Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе наголосив на соціальній відповідальності платформ за забезпечення безпеки дітей, надавши їм рік на впровадження відповідних систем.
Однак для критиків закони про перевірку віку викликають «значні побоювання щодо конфіденційності та свободи слова», за словами Хаддлстон. «Єдиний спосіб переконатися, що ми перевіряємо вік будь-кого молодшого 18 років, – це також перевіряти вік кожного, хто старший за 18 років. Це може мати значний вплив на права дорослих на свободу слова та недоторканність приватного життя».
Існуючі закони штатів США дуже різноманітні. Деякі з них (наприклад, у Луїзіані та Техасі) вимагають від вебсайтів, що містять понад 33% дорослого контенту, перевіряти вік користувачів під загрозою штрафів. Інші (введені у Вайомінгу або Південній Дакоті) регулюють сайти, що містять будь-який матеріал, який вважається непристойним або шкідливим для неповнолітніх, що залишає значний простір для суб'єктивного трактування і потенційно обмежує доступ до широкого спектру інформації, від стримінгових сервісів до звичайних блогів.
«У таких місцях, як Австралія та Велика Британія, вже відбувається поділ інтернету: на той, що доступний людям, які готові ідентифікувати себе або пройти перевірку віку, і на решту інтернету. І це історично дуже небезпечний шлях, яким ми рухаємося», — попереджає Джейсон Келлі, директор з активізму в некомерційній групі з цифрових прав Electronic Frontier Foundation.
Хоча багато компаній дотримуються нових правил, процес перевірки віку може стати значним тягарем, особливо для невеликих платформ. Наприклад, Bluesky оголосила про припинення роботи в Міссісіпі через місцеві вимоги, які зобов'язують перевіряти вік кожного користувача, а не лише тих, хто хоче отримати доступ до дорослого контенту. Це вимагало б від платформи не тільки ідентифікації, а й відстеження неповнолітніх користувачів.
Деякі компанії, включно з Meta, запропонували перекласти відповідальність за перевірку віку на власників магазинів додатків, таких як Apple і Google, але ці технологічні гіганти не згодні з таким підходом. Тим не менш, все більше компаній, включаючи Google та Instagram, впроваджують власні системи верифікації, які використовують штучний інтелект для визначення віку. Однак такі технології, як сканування обличчя, можуть бути ненадійними та викликати побоювання щодо точності (особливо для певних демографічних груп) та безпеки даних. Нещодавній випадок із додатком Tea, де особисті дані та скани документів зберігалися небезпечно та були скомпрометовані хакерами, слугує наочним прикладом цих ризиків.
