Декількома словами
Ямайського мігранта, депортованого США до Есватіні, репатрійовано після кількох місяців утримання під вартою. Інцидент викликав критику політики депортації.
МАНЗІНІ, Есватіні (AP) – Ямайського громадянина Орвілла Еторію, який був серед п'яти мігрантів, депортованих Сполученими Штатами, було репатрійовано на батьківщину. Про це повідомила влада Есватіні в понеділок.
Еторія утримувався у в'язниці суворого режиму в Есватіні більше двох місяців без висунення звинувачень та доступу до адвокатів. Його юристи стверджували, що США незаконно депортували його до цієї країни в середині липня.
За словами юристів, США відправили Еторію до південноафриканської держави відповідно до політики адміністрації Трампа, незважаючи на готовність Ямайки прийняти його назад. Юристи також заявили, що Еторія та четверо інших чоловіків зазнавали жорстокого поводження під час утримання у в'язниці.
Державний департамент США заявив, що він відправляє депортованих до Есватіні, невеликого королівства, яке межує з Південною Африкою, де король має абсолютну владу. Ця політика зазнала критики з боку правозахисників, які стверджують, що вона призводить до відправлення мігрантів до країн, з якими вони не мають зв'язку, і де їм може бути відмовлено в юридичних правах.
Репатріація Еторії відбулася в неділю за сприяння Міжнародної організації з міграції ООН, повідомила представник уряду Есватіні Табіле Мдлулі.
Мдлулі заявила, що ведуться переговори з представниками інших чотирьох чоловіків з Куби, Лаосу, В'єтнаму та Ємену щодо їх відправки додому. Усі п'ятеро чоловіків були депортовані Міністерством внутрішньої безпеки США. Відомство заявило, що їх відправили до Есватіні, тому що їхні рідні країни відмовилися прийняти їх назад.
Влада Есватіні заявила, що чоловіки перебували в країні лише транзитом і будуть відправлені додому. Всі п'ятеро чоловіків були засуджені за тяжкі злочини, включаючи вбивство та зґвалтування дітей, і всі перебували в США нелегально та мали накази про депортацію, повідомили в Міністерстві внутрішньої безпеки США.
Ця історія є прикладом неоднозначної політики депортації США та викликає питання щодо дотримання прав людини.
