Протягом кількох місяців здавалося, що торговельна напруженість між Китаєм та США вщухла, а слова «відлига» та «перемир'я» замінили попередження про економічну «війну». Однак ворожнеча, схоже, знову досягла точки кипіння.

Нова хвиля взаємних загроз і обмежень між двома наддержавами повернула торговельні конфлікти у центр уваги світової спільноти, спричинивши лихоманку на ринках та тривогу щодо подальшої ескалації.

«Давайте знову подражнимо ведмедя. Давайте розворушимо осине гніздо», — так прокоментував відновлення суперечок економіст Олександр Томич.

Ознаки ескалації та реакція ринків

Напруженість між Китаєм та США виходить за межі будь-якого президентства чи політичної партії. Але повернення Дональда Трампа до Білого дому принесло новий рівень ворожнечі. Після кількох місяців відносного спокою перемир'я почало руйнуватися цього тижня:

• Китай оголосив про введення обмежень, критично важливих для високотехнологічної продукції.
• Трамп, у свою чергу, пригрозив запровадити додатковий 100% податок на китайський імпорт до 1 листопада, а також експортний контроль щодо американського програмного забезпечення.

Наразі невідомо, чи є ці публічні кроки лише засобом просування приватних переговорів між сторонами. Проте вони викликали падіння фондових ринків, які зафіксували найрізкіше зниження з квітня, і нову дозу невизначеності.

Експерти вважають, що це або кінець так званого «тарифного перемир'я» зі швидкою ескалацією з обох сторін, або ж це переговорна тактика напередодні можливих переговорів між Сі Цзіньпіном і Трампом.

Боротьба за перевагу

Оскільки про можливі закулісні переговори між двома країнами відомо небагато, важко оцінити, хто може мати перевагу. Однак Китай може відчувати слабкість США, враховуючи наслідки торгової війни для американських фермерів, які втратили китайський ринок збуту соєвих бобів на користь Бразилії та Аргентини.

Крім того, хоча американські інвестори радіють зростанню ринків, спричиненому штучним інтелектом, Китай домінує у світі з виробництва рідкісноземельних мінералів, які є ключовими для технологічного обладнання. Американські споживачі, які звикли до нескінченного потоку дешевих товарів, готуються до вищих цін.

«Це стає питанням того, хто швидше зможе замінити ланцюжки поставок. І, принаймні зараз, я думаю, що Китай виграє», — вважає Томич.

Погрози чи стратегія?

Трамп натякнув, що угода все ще можлива. Він часто використовував погрози як частину своєї переговорної стратегії. Зустріч із Сі Цзіньпіном на полях саміту АТЕС наприкінці місяця поки що не скасована, хоча Трамп заявив, що нічого не є певним.

Експерти порівнюють цей конфлікт із «розлученням», де обидві сторони звинувачують одна одну. Це не історія про «хорошого хлопця» і «лиходія», а про дві великі країни, кожна з яких прагне національної переваги.