Китай, який часто засуджує Сполучені Штати за надмірне поширення свого впливу за межі кордонів для висунення вимог неамериканським компаніям, сам вдався до цієї тактики, щоб завдати удару у відповідь по інтересах США.

У рамках розширення правил експортного контролю на рідкісноземельні метали Пекін вперше оголосив, що тепер потрібен дозвіл китайського уряду на експорт магнітів, які містять навіть мінімальну кількість рідкісноземельних матеріалів китайського походження або вироблених із використанням китайських технологій.

«Це правило дає Китаю контроль практично над усією світовою економікою у ланцюгу поставок технологій», — заявив Джеймісон Грір, колишній торговий представник США. Він пояснив, що тепер, наприклад, південнокорейський виробник смартфонів повинен запитувати дозвіл Пекіна на продаж своїх пристроїв в Австралію, якщо в них використовуються рідкісноземельні матеріали, що походять із Китаю.

Для тих, хто знайомий із торговельною практикою США, очевидно, що Китай просто запозичує політику, якої Вашингтон дотримувався десятиліттями: так зване «правило прямого іноземного продукту» (foreign direct product rule). Воно поширює дію законодавства США на продукцію, вироблену за кордоном, і регулярно використовувалося для обмеження доступу Китаю до певних американських технологій, навіть якщо вони перебували в руках іноземних компаній.

Це останній приклад того, як Пекін звертається до американських прецедентів для отримання інструментів, необхідних йому для протистояння Вашингтону в економічній боротьбі двох найбільших економік світу.

«Китай вчиться у найкращих, — прокоментував Ніл Томас із Центру аналізу Китаю Інституту політики Азіатського товариства. — Пекін копіює стратегію Вашингтона, тому що на власному досвіді переконався, наскільки ефективно американський експортний контроль може стримувати його економічний розвиток і політичний вибір».

Потреба у прийнятті законів, які можна швидко застосувати у торговельних конфліктах, виникла ще у 2018 році, коли розпочалася торговельна війна. З того часу Китай впровадив низку заходів, схожих на американські:

• **Список неблагонадійних суб'єктів (2020 р.):** Аналог американського «списку суб'єктів» Міністерства торгівлі США, який обмежує ділові відносини з певними іноземними компаніями.
• **Закон про боротьбу з іноземними санкціями (2021 р.):** Дозволяє китайським відомствам відмовляти у візах та заморожувати активи небажаних осіб і підприємств, що схоже на повноваження Держдепартаменту та Міністерства фінансів США.

Експерти попереджають, що, хоча такий підхід здається збалансованим, він не позбавлений ризиків. «Небезпека в тому, що те, що одна сторона вважає взаємністю, інша може витлумачити як ескалацію, — сказав Джеремі Даум з Єльської школи права. — А в гонці на дно не виграє ніхто».