ФРАНКОНІЯ, Нью-Гемпшир – Закриття медичного закладу в сільській місцевості викликало серйозні побоювання, що прогнозовані скорочення програми Medicaid вже починають позначатися на системі охорони здоров'я.

Минулого місяця пункт медичного обслуговування Ammonoosuc Community Health Services у Франконії, місті з населенням близько 1000 осіб, припинив свою роботу. Представники Ammonoosuc та сенатор-демократ звинуватили скорочення Medicaid у закритті установи, яка обслуговувала 1400 пацієнтів з Франконії, Істона, Лінкольна та Шугар-Хілл. Всі це невеликі громади навколо Білих гір, чиї пацієнти, як правило, старші та мають більш серйозні захворювання, ніж в інших частинах штату.

Закриття центру у Франконії відображає фінансові труднощі, з якими стикаються як самі центри громадського охорони здоров'я, так і сільські системи охорони здоров'я в цілому на тлі скорочень Medicaid та побоювань щодо різкого зростання ставок медичного страхування. Більше 100 лікарень закрилися за останнє десятиліття, за даними Центру з якості охорони здоров'я та реформи оплати, а ще понад 700 лікарень перебувають під загрозою закриття. Філія HealthFirst Family Care Center у Кенаані, Нью-Гемпшир, також оголосила про закриття наприкінці жовтня, частково через «зміни у відшкодуванні витрат Medicaid та федеральному фінансуванні» цих установ.

В середньому федеральні громадські центри охорони здоров'я, подібні до того, що був у Франконії, втрачають гроші, сильно залежать від грошових резервів, змінюють послуги і іноді закривають відділення, щоб залишитися на плаву. Майже половина з них мають грошові кошти менш ніж на 90 днів. А майбутнє виглядає ще похмурішим: до 2034 року очікується, що щонайменше 2 мільйони пацієнтів громадських центрів охорони здоров'я втратять покриття Medicaid, а ще 2 мільйони новостворених незастрахованих звернуться до цих центрів за допомогою.

Ед Шаншала, генеральний директор Ammonoosuc, заявив, що скорочення Medicaid винні у закритті центру у Франконії. Шаншала керує мережею з п'яти медичних центрів у Нью-Гемпширі, яка залежить від федерального фінансування у розмірі понад 2 мільйонів доларів з бюджету в 12 мільйонів доларів. Він зіткнувся з дефіцитом у 500 000 доларів через скорочення і зрозумів, що закриття Франконії заощадить близько половини цієї суми. Це також була єдина установа, де вони орендували приміщення. «У нас справді не було вибору», – сказав Шаншала, додавши, що закриття заощадить 250 000 доларів. Знайти додаткові скорочення важко, враховуючи, що центри надають послуги всім, хто знаходиться нижче 200% федерального рівня бідності.

Пацієнти важко пристосовуються до нових умов. Сьюзан Бушбі, 70-річна домогосподарка, розповіла, як сильно вона любила персонал і боялася йти до нового медичного центру. Вона не знала б, як орієнтуватися у більшому закладі, і у неї не було б такого ж взаєморозуміння з людьми там. «Я була дуже засмучена. Я була відверто зла», – сказала Бушбі, яка розплакалася, обговорюючи труднощі початку нового життя в новому медичному центрі. «Мені там дуже подобалося. Я не знаю, мені просто буде дуже не вистачати цього. Мені дуже важко пояснити, але це буде сумно».

Марша Люс, чия сім'я переїхала з Вашингтона, округ Колумбія, у 2000 році, особливо стурбована впливом на її 72-річного чоловіка, колишнього добровільного пожежника, якому видалили ліве вухо та частину щелепи через рак. У нього також є проблеми з серцем та пам'яттю. Вона турбується про довше очікування прийому у лікаря та втрату стосунків, що склалися за десятиліття у Франконії. «Буде важко», – сказала вона. «Але це стосунки, яких буде не вистачати. Це стосунки, де можна поговорити з людьми і щось їм розповісти, а вони говорять: так, ну, у мене був рак. О, давай подивимося. О, так. Ось воно у твоїй карті. Розумієте, що я маю на увазі?»