У столиці Угорщини, Будапешті, археологи виявили дивовижно добре збережений римський саркофаг, який пропонує рідкісну можливість зазирнути в життя молодої жінки, похованої в ньому близько 1700 років тому, та світу, в якому вона мешкала.

Команда археологів з Музею історії Будапешта натрапила на вапнякову труну під час масштабних розкопок в Обуді, північному районі міста. Ця територія колись була частиною Аквінкума, жвавого римського поселення на дунайському кордоні.

Саркофаг, не чіпаний грабіжниками та запечатаний протягом століть, був знайдений з кам'яною кришкою, що все ще була закріплена металевими затискачами та розплавленим свинцем. Коли дослідники обережно підняли кришку, вони виявили повний скелет, оточений десятками артефактів.

«Особливість знахідки полягає в тому, що це був герметично запечатаний саркофаг. Його не турбували раніше, тому він був недоторканим», — розповіла Габріелла Феньєш, провідний археолог розкопок.

Труна лежала серед руїн покинутих будинків у кварталі Аквінкума, покинутому в III столітті та пізніше перетвореному на місце поховання. Поруч дослідники виявили римський акведук та вісім простіших поховань, але жодне з них не наблизилося до багатства або первозданного стану запечатаної гробниці.

Відповідно до римських похоронних звичаїв, саркофаг містив низку предметів: дві повністю цілі скляні посудини, бронзові фігурки та 140 монет. Кістяна шпилька для волосся, прикраса з бурштину та сліди тканини із золотою ниткою, а також розмір скелета вказують на те, що поховання належало молодій жінці.

«Ці предмети були подаровані покійній її родичами для її вічної подорожі», — зазначила Феньєш.

«Покійну дуже ретельно поховали її родичі. Вони, мабуть, дуже любили того, кого тут поховали», — додала вона.

У римський період значна частина сучасної Угорщини становила провінцію Паннонія, кордон якої проходив по правому березі річки Дунай менш ніж за півтора кілометри від місця знахідки. На невеликій відстані знаходився легіонерський табір, що охороняв кордон імперії, і нещодавно виявлені споруди, як вважають, були частиною цивільного поселення, яке виросло навколо нього.

Антропологи тепер вивчатимуть останки молодої жінки, і цей процес, як очікується, розкриє більше про її вік, здоров'я та походження. Але навіть зараз розташування могили та велика кількість артефактів дають вагомі підказки.

Саркофаг та його вміст «безумовно виділяють його», — сказав Гергелі Коштьял, спеціаліст з римського періоду та співкерівник проекту. «Це, ймовірно, означає, що покійна була заможною або мала вищий соціальний статус».

«Дійсно рідко знайти такий саркофаг, недоторканий і раніше не використаний, тому що в четвертому столітті було звичайно повторно використовувати більш ранні саркофаги», — додав він. «Цілком зрозуміло, що цей саркофаг був зроблений спеціально для покійної».

Археологи також видалили шар бруду товщиною близько 4 сантиметрів зсередини труни, в якому Феньєш сподівається знайти ще скарби.

«Я підозрюю, що ми можемо знайти прикраси. Ми не знайшли сережок або інших прикрас, що належали жінці, тому я сподіваюся, що ці дрібні предмети виявляться під час просіювання бруду», — сказала вона.

Для Феньеш відкриття римського саркофага має не лише наукове значення, а й є емоційно зворушливим свідченням відданості людей у стародавні часи.

«Я була дуже зворушена турботою та виразом любові, які ми змогли побачити», — сказала вона. «Навіть зараз я здригаюся, думаючи про те, як боляче мусило бути людям у той час ховати цю молоду леді».