Декількома словами
Гренландія переживає період стрімких змін, пов'язаних зі зміною клімату та зростанням інтересу з боку туристів. Місцеві жителі, такі як сім'я Сандгрін, намагаються адаптуватися до нових умов, інвестуючи в сучасні технології (снігоходи) та розширюючи бізнес (кафе Лайли), зберігаючи при цьому традиційні заняття, як-от підлідна риболовля.
Три постаті, закутані у теплий одяг, здавалися крихітними на тлі безкрайніх снігових просторів. Вони прямували до ополонки, яку прорубали у кризі. Неподалік стояв їхній транспорт — сани, а пухнасті собаки, що тягнули їх, збилися докупи на мерзлій землі, гавкаючи в очікуванні їжі.
Тут, на льоду, і люди, і собаки мали бути обережними. Місцями крига сягала метра завтовшки, а місцями тріскалася, як кришталь. Це тріо гренландців та їхні голодні, виючі їздові собаки дотримувалися традиції — підлідної риболовлі у фіорді льодовика — якої представники громади інуїтів дотримуються протягом тисячоліть. І ця мить серед чистого білого снігу була тихою перервою у світі, що змінюється навколо них з карколомною швидкістю.
Одна з цих гренландців — Лайла Сандгрін — щойно найняла 10 філіппінців для роботи у своєму кафе. Її чоловік, Ханс Сандгрін, досвідчений рибалка, який воліє більше діяти, аніж говорити, інвестує у розширення парку дорогих снігоходів для сімейного туристичного бізнесу, який стикається зі зростаючою конкуренцією. Гренландія стрімко входить у нову еру, проте намагається не втратити зв'язок із традиціями інуїтів.
