Високо в горах еквадорських Анд група молодих представників корінного народу Отавало використовує аніме, щоб прищепити гордість за свою стародавню культуру та мову, особливо серед дітей Отавало.

Вони створили анімаційний короткометражний фільм під назвою «Ми – Айя», який розповідає про пригоди Айї, міфічного воїна Отавало, та інших персонажів, які взаємодіють під пильним оком кондора – знакового птаха для андських корінних культур, що символізує силу та енергію.

Натхненна роботами легендарного японського аніматора, історія розгортається в горах Імбабури, провінції в північних Андах, де мешкає народ Отавало, відомий своїми виробами ручної роботи та текстилем.

Тупак Амару, режисер і продюсер 9-хвилинного фільму, заявив, що стрічка є частиною зусиль зі збереження звичаїв і мови Отавало, які почали зникати, оскільки глобалізація створила більш взаємопов'язаний світ і вплинула на їхню культуру.

«Наш народ мав два варіанти: «закритися (від світу) і захищати нашу культуру, мову, духовність та одяг або вистояти і дати відсіч», – сказав Амару.

Фільм з 12 персонажами, що говорять на кічуа, є першим кроком у спробі зацікавити дітей Отавало своєю спадщиною. Теми корінних народів вже досліджувалися в короткометражних і повнометражних фільмах, вироблених у Перу та Еквадорі, але більшість цих фільмів мали іспаномовних персонажів.

«Кічуа – це вібрація, яка надає сенс існуванню, і без мови сенс життя та наша енергія закінчуються», – сказав Амару. «Наші діти більше не знають кічуа, що означає, що вони втратили інструмент спілкування і втрачають своє почуття приналежності, свою енергію».

Ярік Сіса, креативний менеджер фільму, зазначив, що історія натхненна давніми практиками, які пережили плин часу, включаючи винесення музичних інструментів в енергетичні точки землі напередодні святкування, щоб інструменти були наділені «душею».

Фільм також включає таких персонажів, як Аяруку, що уособлює незламний дух; Аява, що є уособленням піднесеного та жіночого; та Аяку, дитина, що символізує ніжність.

Ці персонажі грають на своїх інструментах і тупотять ногами як частина ритмічного танцю, входячи в темну печеру, що символізує глобалізацію, де духи дають їм місію стати новими насінням свого народу.

Потім фільм показує дідуся-індіанця, який розмовляє зі своєю онучкою, котра обіцяє йому стати жінкою, сильною як скеля, і захисницею їхньої культури. Дідусь потім просить її ніколи не відхилятися від цього шляху.

Команда, що стоїть за «Ми – Айя», сподівається випустити більше фільмів і навіть відеоігор на кічуа в найближчі роки, а також вийти на міжнародний ринок відеоігор з іграми, «створеними кічуа в середовищі кічуа», – заявив Малкік Аранго, креативний директор фільму.