Декількома словами
Арешт популярного опозиційного політика Екрема Імамоглу в Туреччині розглядається як спроба президента Ердогана усунути сильного конкурента напередодні виборів та свідчить про можливий перехід країни від конкурентного до повного авторитаризму.
Протягом останніх двох десятиліть такі країни, як Туреччина, Угорщина, Венесуела та Індія, дали світові урок того, як демократія може розмиватися до «конкурентного авторитаризму» — системи, в якій вибори все ще мають значення, але лідери маніпулюють правилами на власну користь, систематично порушуючи громадянські свободи.
Тепер ми починаємо бачити, що відбувається, коли навіть часткова демократія стає значною загрозою для авторитарних правителів.
Останній приклад — Туреччина, де країну охопили протести після арешту Екрема Імамоглу, мера Стамбула та найвідомішого опозиційного політика країни. Уряд звинуватив його в отриманні хабарів, махінаціях із тендерами та неправомірному використанні персональних даних громадян; він заперечує ці звинувачення. (Стамбульський університет також анулював його диплом; наявність університетського диплома є вимогою для кандидатів у президенти Туреччини).
Зростаюча популярність пана Імамоглу зробила його серйозним суперником на наступних президентських виборах у Туреччині, і його ув'язнили до суду в день президентських праймеріз його партії. Його арешт, на думку експертів, став чітким сигналом, що президент Реджеп Тайїп Ердоган більше не готовий давати опозиції реальний шанс перемогти на виборах.
Пан Ердоган, схоже, усвідомив, що навіть маніпулюючи системою, він може не здолати пана Імамоглу, як свідчить аналіз експертів. «Тож цей крок є випереджувальним, спробою усунути з політичного поля єдину людину, яка потенційно могла б кинути виклик Ердогану», — зазначають спостерігачі. «Це справді чіткий перехід від того, що ми б назвали конкурентним авторитаризмом, до повного авторитаризму».
