Декількома словами
Колекція Мармурів Торлоніа, що налічує 2000 років, демонструє в Чикаго унікальні римські скульптури, сповнені суперечностей та вічної краси. Ці античні твори мистецтва, як-от «fanciulla di Vulci», вражають реалізмом та актуальністю, постаючи перед глядачем як живі істоти з іншого, кращого світу.
Ці дві жінки – клубок суперечностей: римлянки, але й гречанки; плоть, але й камінь. Обидві впевнені, наділені гідністю шляхетних і знаменитих, проте водночас трохи сором'язливі. Наче після століть поглядів вони можуть з'явитися перед нами лише злегка збентеженими. Наче знають, що існує таке поняття, як надмірна краса.
Одна з них дивиться вниз, інша – вгору. «Вони постають перед нами як справжні людські істоти, – писав колись історик мистецтва Ернст Ґомбріх про класичну скульптуру, – і водночас як істоти з іншого, кращого світу».
Молодша з цих двох жінок відома історикам як «fanciulla di Vulci»: дівчина, або діва, з одного з найбагатших археологічних пам'яток Італії. Ця римська скульптура, створена в середині першого століття до н. е., в останні роки Римської республіки, була знайдена під час розкопок у другій половині XIX століття. Її заплетене волосся, туго стягнуте навколо голови, зібране у великий круглий вузол.
