Декількома словами
Роберт Ріфкінд, американський адвокат, успішно захистив журнал Time у справі про наклеп, ініційованій Аріелем Шароном через статтю про різанину в Сабрі та Шатілі 1982 року. Хоча суд визнав неточність репортажу Time, він не знайшов доказів злого умислу чи свідомого нехтування фактами, що є необхідним для визнання наклепу в США.
Роберт С. Ріфкінд, який відіграв ключову роль в успішному захисті журналу Time від позову про наклеп на 50 мільйонів доларів, поданого Аріелем Шароном, колишнім ізраїльським генералом, міністром оборони, а згодом прем’єр-міністром, помер 12 березня у своєму будинку на Манхеттені. Йому було 88 років.
За словами його доньки Емі Ріфкінд, причиною смерті стали ускладнення міастенії гравіс, нервово-м’язового захворювання.
Позов пана Шарона був викликаний одним абзацом у номері журналу Time від 21 лютого 1983 року. У ньому йшлося про звіт ізраїльського уряду щодо різанини, скоєної кількома місяцями раніше бойовиками християнської Фаланги, в результаті якої загинуло щонайменше 800 (а за деякими даними, до 3500) цивільних біженців, переважно палестинців, у таборах біженців Сабра та Шатіла в Лівані. Різанина сталася після вторгнення Ізраїлю до Лівану та вбивства новообраного президента країни Башира Жмайєля, лідера Фаланги.
У статті припускалося, що пан Шарон особисто обговорював відплату з родиною пана Жмайєля, і що ізраїльтяни закрили очі, коли фалангісти здійснили свою помсту.
У 1985 році журі присяжних визнало, що Time спотворив роль пана Шарона в різанині. Однак журі дійшло висновку, що репортаж журналу не відповідав юридичному порогу для наклепу в Сполучених Штатах, оскільки стаття не була опублікована зі «злим умислом» або «свідомим нехтуванням фактами».
Висновки ізраїльської комісії, яка встановила, що ізраїльські сили не зупинили різанину, призвели до відставки пана Шарона з посади міністра оборони. Проте у звіті комісії не стверджувалося, що сам пан Шарон згадував про помсту родині Жмайєля.
