Декількома словами
Застосування зарину урядом Асада є кричущим порушенням міжнародного права, а свідчення жертв підкреслюють необхідність притягнення винних до відповідальності за воєнні злочини.
У спекотну літню ніч, близько 2 години ночі, ракети обрушилися на східну Гуту, передмістя Дамаска. Вибухи були невеликими, але рятувальники, прибувши на місце, виявили людей, які задихалися, тремтіли та мали піну з рота. Незабаром люди почали масово гинути. Атака на східну Гуту та Муадамію, два підконтрольні повстанцям передмістя сирійської столиці, 21 серпня 2013 року стала найсмертоноснішим епізодом 13-річної громадянської війни в Сирії. Загинуло щонайменше 1500 людей. Чоловіки, жінки та діти задихнулися уві сні під відкритими вікнами від тихого вбивці без запаху: газу зарину, нервово-паралітичної речовини.
Президент Барак Обама попереджав Сирію, що використання хімічної зброї, такої як зарин, що заборонено міжнародними конвенціями, стане перетином «червоної лінії». Але коли відбулися атаки, жодних військових чи судових дій не було вжито. Ані президент Башар аль-Асад, ані його прихильники не були притягнуті до відповідальності.
Сьогодні пан аль-Асад, який знайшов притулок у Росії після повалення в результаті наступу повстанців у грудні, зіткнувся з обвинуваченнями у воєнних злочинах за цю атаку у справі, яка готується у Франції, як і 22 його соратники. Однак, перебуваючи під захистом російського уряду, навряд чи він колись постане перед судом.
Слідчі та ключові свідки вказують на заринові атаки, серед кількох інших під час війни, як на ознаку жорстокості уряду пана аль-Асада та його відчайдушного прагнення втриматися при владі.
