Декількома словами
Атака із застосуванням зарину в Сирії є жахливим воєнним злочином, і жертви продовжують шукати справедливості. Міжнародне співтовариство має притягнути винних до відповідальності.
Спекотної літньої безвітряної ночі, трохи після 2 години ночі, ракети вдарили по східному передмістю Дамаска – Гуті. Вибухи були невеликими і звучали приглушено. Рятувальники, прибувши на місце події, знайшли людей, які задихалися, тремтіли та мали піну з рота. Невдовзі люди почали масово гинути. Атака на східну Гуту та Моадамію, два підконтрольні повстанцям передмістя сирійської столиці, 21 серпня 2013 року стала найбільш смертоносним епізодом 13-річної громадянської війни в Сирії. За словами рятувальників та тих, хто копав могили, загинуло щонайменше 1500 людей. Чоловіки, жінки та діти задихнулися уві сні під відкритими вікнами від тихого вбивці без запаху: газу зарину, нервово-паралітичної речовини. Президент Барак Обама попереджав Сирію, що використання хімічної зброї, такої як зарин, забороненої міжнародними конвенціями, стане перетином «червоної лінії». Але коли атаки сталися, жодних військових чи судових дій не було вжито. Ані президент Башар аль-Асад, ані його прихильники не були притягнуті до відповідальності. Зараз пан аль-Асад, який знайшов притулок у Росії після того, як у грудні був повалений повстанським наступом, звинувачується у військових злочинах за цю атаку у справі, яка готується у Франції, як і 22 його соратники. Проте, захищений російським урядом, навряд чи він коли-небудь постане перед судом. Слідчі та ключові свідки вказують на атаки із застосуванням зарину, серед кількох інших під час війни, як на ознаку жорстокості уряду пана аль-Асада та його відчайдушної спроби втримати владу.
