Розмови про потенційний третій президентський термін Дональда Трампа знову привернули увагу до конституційних обмежень у Сполучених Штатах. Ці обговорення мають історичний контекст, пов'язаний із запровадженням 22-ї поправки до Конституції після чотирьох перемог Франкліна Рузвельта на виборах.

У 1947 році, коли республіканці, незадоволені тривалим перебуванням Рузвельта при владі, ініціювали зміни до Конституції, конгресмен Джон Дженнінгс із Теннессі попереджав, що відсутність обмеження термінів може прокласти шлях диктатору. Він говорив про особу з «надзвичайними амбіціями», яка за підтримки «покірного Конгресу» та «поступливого Верховного суду» зможе «змести та повалити гарантії Конституції». Без такого закону, наголошував він, президент міг би використовувати величезну владу свого офісу для маніпуляцій політичною системою, забезпечення переобрання і, врешті-решт, стати подібним до короля, не обмеженого конституційними механізмами стримувань і противаг.

Після ратифікації 22-ї поправки у 1951 році, яка обмежила перебування президента на посаді двома термінами, політики обох партій іноді критикували це правило, але жоден чинний президент відкрито не говорив про можливість його обходу — донедавна. Пересторога Дженнінгса сьогодні виглядає пророчою, зважаючи на заяви та дії Дональда Трампа, відомого своїми «надзвичайними амбіціями» та значним впливом на частину республіканців. І саме Трамп продовжує згадувати ідею третього президентського терміну.

Невдовзі після переобрання в листопаді минулого року, він зауважив: «Підозрюю, я не балотуватимуся знову, якщо тільки ви не скажете: “Він такий хороший, ми маємо придумати щось інше”». Хоча тоді ці слова викликали сміх у республіканців, у березні він заявив, що «не жартує» і що «існують методи, якими це можна зробити».

Минулими вихідними він, здавалося, одночасно відступив від цієї ідеї і знову її підтвердив. «Наскільки мені відомо, це те, чого вам не дозволено робити», — сказав Трамп в інтерв'ю NBC News. Але потім знову заявив, що рішення залежить від нього: «Ну, є способи це зробити». Тим часом на його вебсайті продається мерчандайз із написами «Trump 2028», включаючи бейсболки та футболки з гаслом «Перепишіть правила».

Можливо, ці розмови є тактичною спробою уникнути статусу «кульгавої качки» (президента, який завершує термін). Республіканці в Конгресі реагують по-різному: хтось м'яко не погоджується, хтось намагається применшити значення слів, називаючи їх жартом. Лідер більшості в Сенаті Джон Тьюн у березні заявив: «Не без зміни Конституції... Думаю, ви, хлопці, продовжуєте ставити це запитання, і йому, ймовірно, просто весело, він, напевно, жартує з вас».

Однак, на думку багатьох коментаторів, фантазії Трампа про третій термін є небезпечнішими, ніж свідчить така реакція, і потребують більш рішучої відсічі. Він має досвід використання, здавалося б, абсурдних припущень для просування ідей, які він насправді підтримує — таких як скасування результатів виборів — у публічний дискурс. Він перевіряє межі, щоб зрозуміти, які обмеження справді діють. Навіть відступаючи від провокації, він часто досягає успіху в посіянні сумнівів щодо цих меж. Його поведінка відповідає поведінці президента, який дійсно хоче служити третій термін, якщо не більше, і який продовжує піднімати цю ідею в надії, що американці до неї звикнуть.

Ширше кажучи, Трамп неодноразово демонстрував зневагу до конституційних обмежень влади президента. Він ігнорував окремі судові рішення, депортував іммігрантів без належної правової процедури і намагався скасувати право громадянства за народженням, гарантоване 14-ю поправкою, через виконавчий указ. Усе це свідчить про його бажання мати необмежену владу.

Відповідною реакцією решти політичної системи — особливо республіканців у Конгресі, губернаторів та інших — має бути не відмахування від його міркувань, а чітке утвердження верховенства закону: пану Трампу заборонено обіймати посаду президента втретє, крапка.

22-га поправка, якщо бути точним, говорить, що жодна особа не може бути «обрана» на посаду президента більше двох разів, але не говорить, що президент не може служити більше двох разів. Це давно спричинило академічну гру: чи може президент з обмеженням терміну балотуватися віце-президентом, а потім зайняти Овальний кабінет, якщо його напарник піде у відставку? Саме це Трамп назвав одним із можливих способів свого повернення до влади.

Однак інша поправка — 12-та —, здається, виключає таку можливість. Її фінальне речення проголошує, що «жодна особа, конституційно не правомочна обіймати посаду президента, не може бути правомочною обіймати посаду віце-президента Сполучених Штатів». Разом ці дві поправки чітко дають зрозуміти, що час Трампа на посаді президента не може тривати після його поточного терміну.

Республіканські політики та консервативні юристи часто говорять про початковий задум авторів Конституції, і в даному випадку цей задум абсолютно прозорий. Метою 22-ї поправки було обмеження президентства двома термінами. Як заявив конгресмен Едвард МакКоуен, республіканець з Огайо, під час дебатів у Палаті представників у 1947 році: «Вісім років достатньо довго для хорошого президента, а чотири роки занадто довго для поганого».

За десятиліття після 1951 року політики обох партій іноді закликали до скасування 22-ї поправки, включаючи Гаррі Трумена та Мітча МакКоннелла. Але вони не стверджували, що поправка незрозуміла або її можна просто обійти. Вони визнавали, що той, хто не згоден із законом, має дотримуватися встановленої законом процедури для його зміни. Якщо пан Трамп та його прихильники вважають, що мають підтримку Конгресу та штатів, вони можуть розпочати кампанію за скасування поправки. Чого вони не повинні робити, так це вдавати, що якась частина Конституції — це лише рекомендація. Це закон.