Запланований аукціон унікальних буддійських реліквій, який мав відбутися в Гонконзі під егідою аукціонного дому Sotheby's, був відкладений. Це сталося після того, як Міністерство культури Індії висунуло юридичну вимогу щодо повернення цінностей на батьківщину. У відомстві наголосили, що продаж артефактів є неправомірним і вони мають бути передані уряду Індії для їх "збереження та релігійного шанування".

Предмети, виставлені на аукціон, є мініатюрними, делікатними коштовностями, розташованими у складних візерунках. Ці артефакти були знайдені понад 120 років тому на півночі Індії, поблизу села Піпрахва, на місці священного поховання, відомого як ступа. Згідно з описом на сайті Sotheby's, реліквії були виявлені разом із кістковими останками та попелом, які вважаються прахом самого Будди. У 1898 році їх розкопав англієць Вільям Клекстон Пеппе.

Значну частину знайдених цінностей було передано британській державі, а частину – вченим та музеям, включаючи Індійський музей у Калькутті. Однак Пеппе дозволили залишити собі деякі реліквії, які відтоді передавалися з покоління в покоління його нащадкам. Саме ці предмети мали бути продані на аукціоні Sotheby's від імені англійських спадкоємців.

Ситуація навколо так званих "коштовностей Піпрахви" актуалізує гостру та тривалу дискусію про долю культурних цінностей, вивезених з територій колишніх колоній. Такі реліквії, що часто мають величезне історичне, культурне та релігійне значення, опинилися у володінні приватних осіб чи установ за межами своїх країн походження.

Ешлі Томпсон, професор мистецтвознавства в Університеті Лондона, зазначає, що зараз відбувається важливе переосмислення статусу культурно значущих артефактів. Виникають питання: кому вони належать, яку мають цінність, і чи можна їх взагалі розглядати як товар? Останніми роками багато країн та інституцій стикнулися з необхідністю вирішувати ці питання. Наприклад, деякі американські установи почали повертати реліквії корінним племенам, а голландські музеї репатріювали артефакти колоніальної епохи до Нігерії та Шрі-Ланки. Музеї у Великій Британії також поступово повертають вивезені артефакти, зокрема пов'язані з буддійськими поховальними традиціями.

Проте випадок із буддійськими реліквіями з Піпрахви має свою унікальну складність, оскільки вони належать не музею чи державі, а перебувають у приватній власності родини Пеппе. Ця обставина створює певну етичну дилему, вважає Наман Ахуджа, професор історії мистецтв з Університету Джавахарлала Неру в Нью-Делі, який досліджує музейне управління та репатріацію. Він вказує на те, що, хоча британська держава у минулому повертала інші буддійські артефакти (наприклад, у 1952 році), приватні особи, які отримали цінності в колоніальну епоху, часто не несуть відповідальності.

Кріс Пеппе, один із трьох нащадків, які зараз володіють реліквіями, раніше заявляв, що родина досліджувала можливість передати колекцію різним буддійським зацікавленим сторонам, але це, за його словами, викликало невизначені проблеми. Він стверджував, що аукціон був "найсправедливішим і найпрозорішим способом передати ці реліквії буддистам".

Водночас, Міністерство культури Індії категорично оскаржує це право. У своїй вимозі, опублікованій у соціальних мережах, індійська сторона наголосила, що родина Пеппе "не має повноважень продавати ці об'єкти".

У заяві Sotheby's зазначено, що аукціон був відкладений, щоб "дати можливість провести обговорення між сторонами". Це рішення надає шанс на врегулювання складної ситуації, що стосується питань історичної справедливості, культурної спадщини та етики володіння цінними артефактами, вивезеними в колоніальну епоху.