У Ватикані розпочався конклав, на якому буде обрано нового Папу Римського. Кардинали — вищі ієрархи Римо-католицької церкви після Папи — проведуть таємне голосування, щоб обрати наступника Папи Франциска. Голосування триватиме доти, доки один з кандидатів не набере більшість у дві третини голосів.

Хоча зміст дискусій усередині конклаву залишається суворо засекреченим і недоступним для зовнішнього світу, достеменно відомо, як саме проходитиме сам процес. Кардинали дотримуватимуться чітких інструкцій і використовуватимуть низку традиційних предметів, багато з яких мають давню історію, щоб забезпечити порядок і конфіденційність процедури.

Розгляньмо детальніше деякі з цих предметів та їхнє значення.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ

Голосування кардиналів відбувається у Сикстинській капелі. Вони сидять рядами за простими дерев'яними столами. Біля одного кінця капели встановлено великий стіл для тих, хто керує процесом голосування.

У приміщенні також є спеціальні предмети для голосування: урна для збору бюлетенів, набір дерев'яних куль, а також голка і нитка. Урна використовується для збору бюлетенів — прямокутних аркушів паперу з надрукованою латиною фразою «Eligo in Summum Pontificem» («Я обираю Верховним Понтифіком»).

У бюлетенях передбачено місце, де кожен кардинал вписує ім'я обраного ним кандидата. Після того, як усі кардинали проголосують, бюлетені поміщаються в урну і виймаються для підрахунку.

Дерев'яні кулі використовуються для контролю за кількістю бюлетенів. На них нанесені номери, що відповідають кількості кардиналів, які беруть участь у конклаві. Під час підрахунку бюлетенів спеціальний помічник прибирає по одній дерев'яній кулі за кожен бюлетень, щоб упевнитися, що їх кількість відповідає кількості кардиналів, які проголосували. Якщо кількість не збігається, бюлетені мають бути негайно спалені, не будучи прочитаними, і проводиться нове голосування.

Під час оголошення результатів голосування бюлетені проколюються голкою через слово «Eligo» і нанизуються на нитку, щоб «бюлетені могли бути надійніше збережені».

КЛЯТВА ПРО СЕКРЕТНІСТЬ

Конклав — це закритий захід, і вживається багато заходів для запобігання витокам інформації, включно з обмеженням використання кардиналами телефонів, інтернету та преси.

Члени Колегії кардиналів, органу, який обирає Папу, зобов'язані скласти та підписати клятву про секретність. Частина клятви говорить: «Я зобов'язуюсь дотримуватися абсолютної та вічної секретності щодо всіх, хто не входить до Колегії кардиналів-виборців, стосовно всіх питань, прямо чи опосередковано пов'язаних з поданими бюлетенями та їхньою перевіркою під час обрання Верховного Понтифіка».

Кардинали також мають обіцяти не робити жодних записів на території Ватикану під час виборів. Покаранням за порушення клятви є «автоматичне» відлучення від церкви.

ПІЧ

Незадовго до початку конклаву працівники Ватикану встановили в Сикстинській капелі просту піч, у якій спалюватимуться бюлетені. Пожежники також встановили димохід на даху капели, через який дим виходитиме назовні.

Після кожного туру голосування бюлетені змішуються з хімічними речовинами, які при спалюванні дають або чорний, або білий дим. Чорний дим означає, що кардинали ще не набрали необхідної більшості; білий дим сигналізує про те, що новий Папа обраний, і голосування завершено.

ПЕЧАТКА

На початку конклаву Апостольський палац, де знаходиться Сикстинська капела, закривається для публіки. Члени Папської швейцарської гвардії розміщують біля входів до палацу шнури з печаткою гвардії, щоб забезпечити конфіденційність і дотримання секретності для кардиналів.

Також уряд Ватикану планує відключити мобільний зв'язок на своїй території на час конклаву.

ПАПСЬКІ ОБЛАЧЕННЯ

Після обрання Папи його проводять до «Кімнати сліз» — невеликого приміщення поруч із Сикстинською капелою, де він уперше одягне білу папську сутану. У кімнаті заздалегідь готуються облачення трьох різних розмірів, оскільки ніхто не знає, хто саме буде обраний наступним Папою і якої він буде статури.

Кімната отримала таку назву («Кімната сліз») тому, що, згідно зі свідченнями, деякі попередні Папи були настільки переповнені емоціями після свого обрання, що плакали в цьому приміщенні. Після того, як Папа одягає облачення, його вперше представляють публіці.