Вибір папського імені завжди має глибокий сенс. У четвер речник Ватикану Маттео Бруні повідомив журналістам, що рішення кардинала Роберта Френсіса Прево іменуватися Папою Львом XIV є явною та навмисною відсилкою до останнього понтифіка з цим ім'ям, Льва XIII, який очолював Католицьку церкву у складний період і допоміг їй увійти в сучасний світ.

Папа Лев XIII, який був главою церкви з 1878 по 1903 рік (один із найдовших понтифікатів в історії папства), відомий насамперед своєю енциклікою 1891 року «Rerum Novarum». У ній він рішуче захищав права трудящих на гідну заробітну плату та заклав основи сучасної соціальної доктрини Церкви. Він став відомим як «Папа робітників».

Історик Девід І. Кертцер з Університету Брауна, який досліджував роль попередника Льва XIII, Пія IX, останнього суверенного правителя Папської держави, зазначає, що, «звертаючись до зростаючої соціалістичної загрози — як це бачила Церква наприкінці XIX століття», Лев XIII «закликав Церкву звернутися до робітничого класу і, по суті, спробувати поліпшити деякі цілі капіталізму, принести користь робітничому класу та налагодити дружні стосунки між капіталом і працею». У цьому сенсі Лев XIII «розглядається як своєрідний зв'язок між домодерновою та сучасною Церквою».

«Вибір імені — це поміркована відсилка, оскільки Лев XIII був понтифіком домодернової епохи і багато в чому консерватором, але в той же час він був перехідною фігурою, яка зверталася до бідних», — додав професор Кертцер. «Можна сказати, він був центристом». Вибір імені Лев XIV «схожий на вибір слідувати за Франциском, але згладжуючи гострі кути».

На думку Роберта Орсі, професора релігієзнавства та історії з Північно-Західного університету, Лев XIII був сильним Папою, який «дуже активно займався проблемами свого часу». Він «реагував з авторитетом та співчуттям на індустріальну епоху» і захищав права робітників та трудові організації.

Вибір іменуватися Львом XIV може сигналізувати про намір нового Папи «рівною мірою займатися проблемами свого часу», вважає професор Орсі.

У своєму першому зверненні до вірян у четвер Папа Лев XIV згадав ідею глобальної Церкви, відкритої світові. На думку професора Орсі, це може бути сигналом про те, що він «кидатиме виклик націоналізму, що відроджується, повсюди у світі».

Маттео Бруні, речник Ватикану, зазначив, що вибір імені Папи, пов'язаного з сучасною доктриною Церкви, «очевидно, є відсилкою до життя чоловіків і жінок, до їхньої праці — навіть в епоху, позначену штучним інтелектом».

Лев XIII розпочав своє правління після втрати Папською державою світської влади, коли її території, якими Церква керувала сотні років, були анексовані Італією, що об'єднувалася, у 1870 році. Як зазначає історик Церкви Роберто Русконі, понтифік прагнув зміцнити моральний авторитет папства, який поширювався за національні кордони.

Русконі додав, що Лев XIII також поглибив шанування Діви Марії, написавши 11 енциклік про розарій. Папа Лев XIV прочитав молитву розарію наприкінці свого першого звернення в четвер.

Лев XIII був першим Папою, який з'явився на кіноплівці. Він заснував Ватиканську обсерваторію як дослідницький інститут, демонструючи відкритість Церкви до науки. «Повинно бути ясно, що Церква та її пастирі не протистоять істинній і здоровій науці, як людській, так і божественній, але приймають, заохочують та просувають її з усією можливою відданістю», — писав він.