Коли нового Папу Римського обирають на Святий Престол, однією з його перших та найбільш символічних дій стає вибір нового імені. Цей акт не просто формальність, а глибоко вкорінена в історії та традиціях Ватикану практика, що несе в собі безліч значень.

Традиція зміни імені сягає щонайменше VI століття, коли Папа Іоанн II, який народився з ім'ям Меркурій (на честь язичницького бога), вважав недоречним його зберігати і взяв ім'я Іоанн. З часом ця практика ставала все більш поширеною, і до X століття більшість понтифіків уже обирали собі нове ім'я, щоб символізувати початок нового життя та служіння.

Вибір імені нового Папи Римського може бути зумовлений різними причинами. Часто понтифік обирає ім'я на честь святого, якого він особливо шанує, або на честь свого попередника, щоб підкреслити спадкоємність. Іноді ім'я відображає програму або основні напрямки діяльності, які новий Папа планує реалізувати під час свого понтифікату.

Серед найбільш популярних імен, які обирали Папи за всю історію, — Іоанн, Григорій, Бенедикт, Климент, Лев та Пій. Вибір імені Іоанн XXIII у XX столітті після довгої перерви, коли його не використовували, був сприйнятий як бажання повернутися до коріння та вшанувати пам'ять великої кількості понтифіків з цим ім'ям.

Наприклад, нинішній глава Католицької церкви, Папа Франциск, обрав своє ім'я на честь святого Франциска Ассізького. Цей вибір підкреслив його відданість принципам простоти, бідності та турботи про нужденних і довкілля, задавши тон усьому його понтифікату.

Таким чином, ім'я, обране Папою, є не просто особистим уподобанням, а важливою заявою, яка відображає його бачення служіння Церкві та світу.