Декількома словами
Адміністрація екс-президента США Дональда Трампа використовувала оголошення «енергетичного надзвичайного стану» для збереження роботи вугільних та газових електростанцій. Це рішення викликало суперечки щодо екологічних наслідків та енергетичної стабільності.
Під час перебування на посаді президента США Дональд Трамп його адміністрація вдавалася до використання механізмів, пов'язаних з оголошенням «енергетичного надзвичайного стану», аби не допустити закриття низки вугільних та газових електростанцій на території Сполучених Штатів.
Такі кроки робилися на тлі активних дискусій щодо майбутнього американської енергетики та необхідності переходу до відновлюваних джерел. Рішення про збереження роботи традиційних генеруючих потужностей, що працюють на вугіллі та газі, викликало значну критику з боку екологічних активістів та прихильників «зеленої» енергетики. Вони наголошували на негативному впливі цих об'єктів на довкілля та глобальні зміни клімату.
Натомість прибічники політики адміністрації Трампа аргументували, що збереження вугільних і газових станцій є життєво важливим для забезпечення стабільності енергосистеми Сполучених Штатів, підтримки робочих місць у традиційних енергетичних галузях та збереження енергетичної незалежності країни.
Використання концепції «енергетичного надзвичайного стану» для виправдання таких дій стало предметом детального аналізу з боку експертів та політиків, порушивши питання про легітимність та доцільність подібних рішень у контексті довгострокової енергетичної стратегії США.
