Декількома словами
Після ударів США по ядерних об'єктах Ірану, американське суспільство демонструє розділення: частина громадян підтримує дії, вважаючи їх необхідними, тоді як інші побоюються ескалації та втягування у новий конфлікт.
Після ударів США по ядерних об'єктах Ірану, завданих на вихідних, в американському суспільстві спостерігається змішана реакція — від підтримки до серйозної тривоги.
Багато американців, включаючи тих, хто пам'ятає вторгнення до Іраку у 2003 році, висловлюють скептицизм. Досвід минулої війни, розпочатої під приводом пошуку неіснуючої зброї масового знищення, змушує їх сумніватися в офіційних цілях поточних дій. Вони побоюються, що США можуть бути втягнуті у черговий затяжний конфлікт на Близькому Сході.
З іншого боку, значна частина американців повністю підтримує рішення президента. Прихильники жорсткої лінії вважають удари необхідними для стримування ядерної програми Ірану, якій вони не довіряють. Ветерани та інші громадяни висловлюють гордість за американських військових, які виконують ці завдання, і переконані, що такі дії були неминучими, враховуючи багаторічний опір Тегерана переговорам. Наголошується також на підтримці США щодо Ізраїлю як однієї з причин ударів.
Однак побоювання щодо неконтрольованої ескалації конфлікту залишаються. Деякі громадяни висловлюють тривогу, що ситуація може вийти з-під контролю президента, особливо з огляду на залучення інших країн. Лунає критика на адресу адміністрації за дії, які можуть поставити під загрозу американських військовослужбовців за кордоном та призвести до ударів у відповідь по базах США.
Є й ті, хто просто втомився від участі Америки у закордонних конфліктах. Ці люди вважають, що США слід зосередитися на внутрішніх проблемах, таких як економіка та соціальне забезпечення, і втручатися лише у разі прямої атаки на країну.
Таким чином, удари по Ірану виявили глибокі розбіжності в американському суспільстві щодо зовнішньої політики та ролі США у світі.
