Декількома словами
В індійському Ладакху відбувся щорічний буддійський фестиваль Хеміс-Цечу. Ченці у традиційному вбранні виконали ритуальні танці для вигнання злих духів та очищення священного простору монастиря.
У самому серці гірського регіону Ладакх на півночі Індії знову ожив монастир Хеміс, де відбувся захоплюючий щорічний фестиваль Хеміс-Цечу. Ця подія, що є однією з основ тибетського буддизму, приваблює вірян і туристів, які прагнуть побачити ритуальні танці, що розгортаються на його прямокутному подвір'ї.
Церемонія розпочалася з повільного та розміреного танцю, який виконали тринадцять ченців у яскравих шовкових костюмах та чорних крисатих капелюхах. Під урочистий ритм барабанів, цимбал та ріжків танцюристи рухалися у хореографії, покликаній відігнати міфічних злих істот та очистити простір від негативної енергії. Візерунки у вигляді людських черепів на їхніх костюмах виблискували в ранковому сонці, додаючи видовищу символічної глибини.
Фестиваль Хеміс-Цечу, походження якого датується першою половиною XVIII століття, присвячений дню народження індійського майстра Падмасамбхави. Саме йому приписують ключову роль у поширенні буддизму в Тибеті у VIII столітті. Фестиваль, що відзначається на десятий та одинадцятий дні п'ятого місяця за тибетським календарем, є центральною подією у духовному та культурному житті Ладакху.
Монастир Хеміс, збудований у XVII столітті, належить до школи Друкпа Каг'ю тибетського буддизму і вважається одним із найважливіших у регіоні. Розташований на висоті близько 3 560 метрів, він слугує вражаючим тлом для цих багатовікових традицій.
