Бельгія в середу відхилила план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки економіки України та її військових зусиль протягом наступних двох років, заявивши, що ця схема становить значні фінансові та юридичні ризики.

Бюджетні та військові потреби України на 2026 та 2027 роки оцінюються приблизно в 130 мільярдів євро (150 мільярдів доларів). Європейський Союз взяв на себе зобов'язання заповнити цей пробіл, вже вливши понад 170 мільярдів євро (197 мільярдів доларів) з 2022 року.

Найбільший обсяг доступних коштів є у заморожених російських активах. Більша частина цих коштів, близько 194 мільярдів євро станом на червень, зберігається в Бельгії. Значні суми також знаходяться за межами ЄС, зокрема в Японії (близько 50 мільярдів доларів), а також у США, Великій Британії та Канаді — менші суми.

Європейська комісія мала оприлюднити пізніше в середу деталі своєї пропозиції щодо використання російських грошей як застави для задоволення значних потреб України через «репараційний кредит».

Проте міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що його країна вважає «варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він є ризикованим. Такого ніколи раніше не робилося». Росія назвала цю схему «крадіжкою».

Прево закликав ЄС позичати гроші для України на міжнародних ринках, назвавши це «відомим, надійним та добре налагодженим варіантом з передбачуваними параметрами». Він підкреслив, що «схема репараційних позик тягне за собою значні економічні, фінансові та юридичні ризики» і що пропозиції Комісії не вирішують проблем Бельгії. «Неприйнятно використовувати гроші та залишати нас самих перед обличчям ризиків», — додав він.

Бельгія побоюється, що брюссельська фінансова клірингова палата Euroclear, яка утримує заморожені активи, може подати до суду, якщо Росія оскаржить будь-яке використання коштів або якщо цей крок зашкодить її іміджу та діловим інтересам.

Прево зазначив, що Бельгія відчуває, що її занепокоєння не чують партнери по ЄС. Він підкреслив, що Бельгія не прагне антагонізувати своїх партнерів або Україну, а просто прагне уникнути потенційно катастрофічних наслідків для держави-члена, від якої вимагають солідарності, не пропонуючи такої ж солідарності у відповідь.

По суті, країни ЄС мали б надати Україні близько 140 мільярдів євро (163 мільярди доларів). Гроші не були б вилучені як такі, оскільки Київ поверне їх, як тільки Росія заплатить значну компенсацію за масові руйнування, спричинені її війною. Якщо Москва відмовиться, активи залишаться замороженими.

Партнери Бельгії по ЄС, включаючи міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадепфуля та його голландського колегу Девіда ван Віла, наполягали, що вони розуміють занепокоєння Бельгії та готові взяти на себе спільну відповідальність. Вони наголосили на важливості цих коштів для підтримки української економіки, а декілька країн ЄС вже погодилися надати фінансові гарантії, якщо щось піде не так.

Європейський центральний банк також стурбований тим, що план «репараційного кредиту» може підірвати довіру до єдиної європейської валюти на міжнародних ринках. Лідери ЄС мають обговорити цю схему та економічні й військові потреби України на саміті в Брюсселі 18 грудня.