Міністри Європейського Союзу зібралися у вівторок у Брюсселі, щоб узгодити нові кліматичні цілі, які мають зміцнити позиції блоку на майбутніх кліматичних переговорах ООН у Бразилії.

Зустріч міністрів із 27 країн-членів ЄС спрямована на узгодження національних показників викидів для посилення переговорної позиції на Конференції сторін (COP30). Міністр з питань клімату Іспанії Сара Аагесен наголосила на важливості моменту: «Ми повинні показати світу, що ми є лідерами у боротьбі зі зміною клімату. Ми повинні подати адекватні сигнали інвесторам. Сьогодні – той самий день».

Проект пропозиції, з яким ознайомилося Associated Press, передбачає пом'якшення основних кліматичних норм на користь економічної та енергетичної безпеки. Документ пропонує дозволити країнам обмінюватися викидами між внутрішніми секторами, такими як промисловість та сільське господарство, а також збільшити квоти на придбання вуглецевих кредитів за межами блоку.

Лідерство ЄС у кліматичній політиці зазнає тиску як з боку внутрішніх, так і міжнародних партнерів. Екстремальні погодні явища, такі як лісові пожежі, хвилі спеки та повені, посилюють заклики до більш рішучих дій. Однак геополітичні події, включаючи війну в Україні та напружені відносини зі США, посилюють політичний та економічний тиск на екологічні ініціативи.

Нещодавнє послаблення закону про боротьбу з вирубкою лісів викликало занепокоєння у екологів, які побачили в цьому сигнал про зниження пріоритету «Зеленого курсу» президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Тим не менш, фон дер Ляйен підтвердила прихильність ЄС кліматичним цілям, заявивши про намір скоротити викиди на 90% до 2040 року та пов'язавши кліматичні інвестиції з питаннями суверенітету та оборони.

Багато урядів країн ЄС змістилися вправо з моменту ухвалення Паризької угоди, розглядаючи кліматичні норми як перешкоду для економічного зростання. Водночас зростає усвідомлення необхідності розвитку власних відновлюваних джерел енергії для зменшення залежності від імпорту.

Комісар ЄС з питань клімату Вопке Хукстра наголосив на необхідності «поєднувати кліматичні дії з конкурентоспроможністю, промисловою винахідливістю та незалежністю». Він також підкреслив, що успіх переговорів залежить від скоординованих дій усіх 27 країн-членів.

Вихід США з Паризької угоди викликав занепокоєння в Європі, чия кліматична політика значною мірою формувалася у партнерстві з адміністраціями Барака Обами та Джо Байдена. Паризька угода спрямована на обмеження зростання глобальної температури до 1,5 градусів Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем.

Зобов'язання ЄС щодо Паризької угоди стимулювали інвестиції у відновлювані джерела енергії та електромобілі. Однак, згідно з даними ООН, концентрація парникових газів в атмосфері досягла рекордного рівня, посилюючи зміну клімату та спричиняючи більш екстремальні погодні явища.

Європа є одним із регіонів, найбільш постраждалих від зміни клімату, причому темпи потепління тут удвічі перевищують середньосвітові. Це призводить до більш інтенсивних дощів та повеней, а також до прогнозованого зниження кількості опадів та посилення посух у південній Європі.

Шведський міністр з питань клімату Роміна Пурмохтарі закликала до рішучих дій: «Сьогодні йдеться про рівень амбіцій, про те, щоб стояти на своєму і не лише говорити правильні речі, коли це легко, але й діяти, коли стає важко».