Гейб Еванс, член Палати представників США від Колорадо, який виграв вибори в своєму окрузі з мінімальним відривом менше одного відсотка, тепер опинився в епіцентрі політичної боротьби. Він бере участь у написанні законопроєкту, який може поставити під загрозу його переобрання. В окрузі Еванса на північ від Денвера проживає понад 150 тисяч осіб, які отримують допомогу за державною програмою медичного страхування для малозабезпечених Medicaid.

Комітет з енергетики та торгівлі, до якого входить Еванс і який відповідає за Medicaid, згідно з бюджетною резолюцією Республіканської партії, має знайти можливість скоротити витрати на програму на $880 мільярдів протягом наступного десятиліття. Ці кошти планується використати для покриття витрат на масштабне зниження податків, що є ключовим елементом внутрішньої політики, яку просуває Дональд Трамп. Досягти такого рівня економії без суттєвого урізання фінансування Medicaid практично нереально.

Поки республіканці в Конгресі намагаються узгодити деталі того, що Трамп назвав своїм «єдиним, великим, прекрасним біллем», Еванс та інші законодавці від Республіканської партії з найбільш конкурентних округів країни стоять перед вибором: голосувати в комітетах за схвалення скорочень популярних соціальних програм, що може мати для них вкрай негативні політичні наслідки, або піти проти лінії партії.

Демократи не приховують свого задоволення від ситуації, в яку потрапили їхні опоненти. Ветеран Демократичної партії Джессі Фергюсон зазначив, що багато хто з цих республіканців виграли вибори з меншою кількістю голосів, ніж число отримувачів Medicaid в їхніх округах. Він порівняв голосування за скорочення з рішенням капітана «Титаніка» навмисно наштовхнутися на айсберг.

Серед інших республіканців, які відчувають тиск, — Маріаннетт Міллер-Мікс з Айови, також член комітету з енергетики та торгівлі. Вона представляє понад 130 тисяч отримувачів Medicaid і виграла свої останні вибори з перевагою лише 0,2%. Її місцевий офіс у Давенпорті вже став об'єктом протестів проти планів скорочення витрат.

Подібні проблеми є і в Комітеті із сільського господарства, де мають знайти $230 млрд економії. Там республіканці сперечаються щодо масштабів скорочень програм продовольчої допомоги. Законодавці з конкурентних округів побоюються негативних наслідків для своїх виборців. У цьому комітеті також засідають одні з найуразливіших республіканців: Роб Брезнахан-молодший з Пенсильванії, Дон Бейкон з Небраски, Зак Нанн з Айови та Деррік Ван Орден з Вісконсину.

Голосування по законопроєктах у комітетах заплановано на наступний тиждень, хоча терміни можуть зміститися через тривалі розбіжності всередині Республіканської партії. Засідання вже переносилися раніше.

За словами демократа Енджі Крейг, багато республіканців у приватних розмовах зі своїм керівництвом визнають, що це буде дуже важке голосування для них.

Ситуацію ускладнює позиція Дональда Трампа, який раніше заявляв, що не хоче «чіпати» Medicaid, а також застереження деяких консервативних лідерів. Наприклад, Стівен Беннон, колишній радник Трампа, вказував, що багато прихильників руху MAGA користуються Medicaid. Опитування KFF показало, що понад 60% виборців Трампа вважають Medicaid «дуже важливою» для своїх громад.

Поки Республіканська партія намагається знайти компроміс між вимогами правого крила про значні скорочення та позицією поміркованих, які виступають проти них, багато вразливих законодавців бояться голосувати за законопроєкт, який може ніколи не стати законом.

Республіканець Нік ЛаЛота з Нью-Йорка, який виступає проти скорочень Medicaid, заявив, що він та його колеги не зацікавлені в розробці та голосуванні за законопроєкт, який не пройде Сенат. За його словами, вони готові підтримати лише «реальний» законопроєкт, який має шанси на схвалення Сенатом і підпис президента.

Ці побоювання стали однією з причин того, що спікер Палати представників Майк Джонсон був змушений відмовитися від одного з найбільш жорстких варіантів скорочення витрат на Medicaid – зниження федеральних виплат штатам за медичне обслуговування працездатних дорослих, які отримали право на участь у програмі завдяки її розширенню в рамках Закону про доступну медичну допомогу (Affordable Care Act).

Деякі республіканці, які виступають проти скорочень Medicaid, все ж сподіваються знайти інші шляхи для зменшення витрат на програму, наприклад, запровадження вимог до працевлаштування або посилення контролю для виключення нелегальних іммігрантів, які за законом не мають права на цю допомогу. Вони також згадують інші пропозиції щодо збільшення федеральних доходів для компенсації податкових скорочень.

ЛаЛота вважає, що бюджет комітету можна скоротити і без урізання витрат на охорону здоров'я. Однак, за оцінками Бюджетного управління Конгресу, навіть скорочення шахрайства та посилення правил принесуть значно менше коштів, ніж передбачає республіканський план. Крім того, CBO дійшло висновку, що будь-який із чотирьох розглянутих варіантів скорочення Medicaid призведе до одного результату: зменшення кількості учасників програми та зростання числа незастрахованих громадян.

Демократи вже кілька тижнів активно використовують потенційні наслідки цих скорочень у своїй кампанії. Вони розміщують рекламні щити в округах вразливих республіканців, звинувачуючи їх у намірі урізати Medicaid заради зниження податків для мільярдерів. Національний комітет Республіканської партії у відповідь назвав ці дії «жалюгідною брехнею та тактикою залякування».

Сам Гейб Еванс намагається знайти вихід із ситуації, критикуючи те, як Medicaid адмініструється в його штаті, та заявляючи про необхідність боротися з шахрайством та зловживаннями, щоб «захистити програму».

Демократ Енджі Крейг висловила сподівання, що помірковані республіканці проявлять принциповість і стануть на захист програм продовольчої допомоги та Medicaid, не допустивши їх скорочень.

Для нових членів Конгресу, таких як Еванс та Брезнахан, ця ситуація нагадує історію демократа Марджорі Мезвінскі у 1993 році. Вона тоді проголосувала за бюджет Білла Клінтона, хоча спочатку виступала проти через недостатнє скорочення витрат, і програла наступні вибори. Коли вона віддавала свій вирішальний голос, республіканці в залі кричали їй: «Прощавай, Марджорі!».