Сотні спецпризначенців у неділю розділили противників та лоялістів президента Сербії Александара Вучича в центрі Белграда. Це сталося на тлі зростання політичної напруги, спричиненої роком безперервних антиурядових протестів.

Кілька тисяч людей протистояли одне одному по обидва боки поліцейських кордонів. Офіцери у повному спорядженні стояли в кілька рядів між натовпами, які кричали та кидали пляшки, фаєри та світлошумові гранати.

Напруга в Белграді різко зросла через день після того, як десятки тисяч людей зібралися у північному місті Новий Сад. Акція була приурочена до першої річниці катастрофи на залізничному вокзалі, внаслідок якої загинуло 16 осіб. Ця трагедія спровокувала молодіжний рух, що вимагає політичних змін.

Протести відображають значне невдоволення 13-річним, дедалі більш авторитарним правлінням Вучича. Молодіжні активісти вимагають проведення дострокових виборів, сподіваючись усунути популістський уряд від влади.

Протестувальники вважають, що нестримна урядова корупція та кумівство під час реконструкції будівлі вокзалу в Новому Саді призвели до недбалості та ігнорування правил будівельної безпеки, а отже, до обвалу бетонного навісу на людей.

У неділю антиурядові демонстранти в Белграді зібралися на підтримку активістки Хрки, яка оголосила голодування біля наметового табору під будівлею парламенту. Цей табір з березня окупований лоялістами Вучича, відомий як «Цациланд» і, очевидно, служить «живим щитом» для президента.

І поліція, і сам Вучич у неділю звинуватили антиурядових демонстрантів у нападі на табір його прихильників, який він назвав «символом свободи». Протестувальники, своєю чергою, заявили, що більшість інцидентів були спровоковані зсередини табору.

Хрка вимагає притягнення винних до відповідальності, звільнення всіх затриманих протестувальників та призначення Вучичем дострокових парламентських виборів, як того вимагають студенти, що очолюють демонстрації.

Останніми місяцями влада посилила репресії: сотні людей були затримані, а поліція розганяла акції. Проурядові ЗМІ та чиновники називають протестуючих студентів «терористами», звинувачуючи їх у підбурюванні до насильства.