
Декількома словами
Мексика обговорює масштабну судову реформу президента Лопеса Обрадора, що включає прямі вибори майже 2700 суддів. Ця ініціатива викликає суперечки щодо незалежності судової системи та є тестом для демократії країни.
Після нещодавніх загальних виборів, на яких владна партія "Морена" та її союзники здобули значну більшість у Конгресі, президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор знову висунув свій суперечливий пакет судових реформ.
Ключовим елементом запропонованих змін є запровадження прямих виборів для всіх федеральних суддів, магістратів та членів Верховного суду. Ця ініціатива торкнеться близько 2700 судових посад по всій країні.
Прихильники реформи стверджують, що прямі вибори зроблять судову систему більш демократичною, підзвітною народові та допоможуть подолати корупцію і зв'язки суддів з елітами та групами особливих інтересів. На їхню думку, чинна система призначень є непрозорою та схильною до впливу.
Однак критики реформи висловлюють серйозні занепокоєння. Вони попереджають, що обрання суддів на прямих виборах призведе до політизації судової системи, підірве її незалежність і може поставити під загрозу кваліфікацію кандидатів, оскільки популярність не завжди дорівнює компетентності. Противники вважають, що це послабить систему стримувань і противаг, сконцентрувавши ще більше влади в руках виконавчої та законодавчої гілок, контрольованих однією партією.
Майбутнє голосування щодо цих законодавчих змін у новому складі Конгресу розглядається як серйозне випробування для інституційної структури Мексики, її демократичних принципів та поділу влади.
Обрана президентка Клаудія Шейнбаум, незважаючи на загальну підтримку реформ, запропонувала провести широке громадське обговорення їхніх деталей, що може свідчити про намагання пом'якшити найбільш радикальні положення.