Декількома словами
Колишній президент США Дональд Трамп анонсував майбутню «дуже, дуже велику заяву», яка, за його словами, стане однією з найважливіших за багато років. Він зробив це перед своєю поїздкою на Близький Схід, але не розкрив тему та точні терміни анонсу.
Колишній президент США Дональд Трамп знову заінтригував громадськість, анонсувавши «дуже, дуже велику заяву», яка, за його словами, стане «одним із найважливіших оголошень за багато років щодо певного питання».
Виступаючи в Овальному кабінеті під час зустрічі, Трамп не розкрив подробиць майбутнього анонсу та не уточнив, про який саме «дуже важливий» предмет йдеться. Він лише натякнув, що заява буде зроблена до його запланованої на наступний тиждень поїздки на Близький Схід. При цьому точні терміни оголошення також залишилися плаваючими: Трамп згадав, що воно може відбутися «або в четвер, або в п’ятницю, або в понеділок».
«У нас буде дуже, дуже велика заява. Настільки велика, наскільки це взагалі можливо. І я не скажу вам, з якого приводу», — заявив Трамп, додавши при цьому, що це буде «справді, справді щось позитивне».
Подібний епізод є яскравим прикладом властивого Дональду Трампу підходу, який він активно використовував як під час своїх передвиборчих кампаній, так і впродовж президентства. Цей стиль дозволяє привертати та утримувати увагу ЗМІ та громадськості, часто не надаючи при цьому конкретних новин.
З самого початку свого першого терміну Трамп регулярно інтригував обіцянками планів, рішень чи дедлайнів, які мали настати «протягом наступних двох тижнів». Місяць тому він, наприклад, заявив про швидкий анонс мит на іноземні фармацевтичні товари «дуже скоро». Згодом цей термін було скориговано до «протягом наступних двох тижнів».
Екс-президент відомий звичкою анонсувати новини, а потім відкладати їх — як це було з обіцянками нових торговельних угод. Або ж багатократно піднімати тему можливого оголошення, перш ніж переключитися на інше питання чи зовсім забути про нього. Так, ініціатива «Тиждень інфраструктури» в його першій адміністрації, спрямована на залучення фінансування для будівництва доріг та мостів, стала об’єктом глузувань у Вашингтоні й так і не була реалізована в задуманому масштабі, на відміну від прийнятого пізніше за адміністрації Байдена законопроєкту про інфраструктуру на трильйон доларів.
