
Декількома словами
У Верховному Суді США обговорюється правова теорія, яка ставить під сумнів автоматичне надання громадянства за народженням дітям нелегальних іммігрантів. Дебати навколо Чотирнадцятої поправки можуть мати значний вплив на імміграційну політику та правову систему країни.
У Верховному Суді Сполучених Штатів набирає обертів обговорення теорії, яка раніше вважалася маргінальною, стосовно права громадянства за народженням. Йдеться про трактування Чотирнадцятої поправки до Конституції США, яка закріплює принцип jus soli (право ґрунту), надаючи громадянство будь-якій особі, народженій на території країни.
Традиційно вважається, що Чотирнадцята поправка автоматично надає громадянство всім народженим у США, за винятком дітей іноземних дипломатів. Однак нова правова теорія, яка тепер розглядається на найвищому судовому рівні, стверджує, що це право не поширюється на дітей нелегальних іммігрантів.
Прихильники цієї інтерпретації стверджують, що фраза "і підпадають під його юрисдикцію" в тексті поправки означає не просто фізичну присутність на території США, а повну правову підпорядкованість законам країни, якої, на їхню думку, у нелегальних мігрантів немає. Опоненти називають таке трактування спотворенням історичного сенсу поправки та небезпечним підривом фундаментальних принципів американського права.
Включення цієї теми до порядку денного Верховного Суду відображає зростаючий політичний та правовий тиск на існуючу імміграційну систему і може мати далекосяжні наслідки для мільйонів людей та майбутньої імміграційної політики США. Результат дебатів та можливе рішення суду з цього питання стануть ключовою подією, за якою уважно стежитимуть як у самих Штатах, так і за кордоном.