Декількома словами
Плани Дональда Трампа задіяти Національну гвардію проти імміграційних протестів у Лос-Анджелесі спричиняють правові суперечки. Експерти обговорюють, чи має президент право федералізувати Нацгвардію в такій ситуації відповідно до Закону про повстання.
Наміри колишнього президента США Дональда Трампа потенційно задіяти Національну гвардію для придушення масових імміграційних протестів у Лос-Анджелесі породжують серйозні правові питання та дискусії щодо меж президентської влади.
Експерти з конституційного права та військового законодавства активно обговорюють юридичні підстави для такого кроку. Зазвичай Національна гвардія перебуває під контролем губернаторів штатів. Президент може її федералізувати та отримати прямий контроль лише в певних надзвичайних ситуаціях, найчастіше посилаючись на Закон про повстання (Insurrection Act).
Застосування Закону про повстання вимагає дотримання суворих юридичних процедур і традиційно використовується у відповідь на широкомасштабні заворушення або заколоти, коли влада штату не справляється із ситуацією або сама порушує федеральні закони. Критики потенційного використання Нацгвардії Трампом стверджують, що такий крок у контексті мирних або переважно мирних протестів може бути неконституційним та порушувати громадянські свободи.
Постає питання про те, чи відповідають передбачувані імміграційні протести в Лос-Анджелесі критеріям, необхідним для активації федерального контролю над Національною гвардією за Законом про повстання. Юристи вказують, що використання військових сил всередині країни проти власного населення — це крайній захід, який вимагає чітких юридичних підстав та пропорційності.
Правові бар'єри включають необхідність президентської прокламації з вимогою припинити заворушення, а також потенційні позови від штату Каліфорнія, якщо губернатор вважатиме дії президента перевищенням повноважень. Ситуація підкреслює давню суперечку між федеральною владою та владою штатів у США і може створити прецедент для майбутніх випадків.
