Декількома словами
В Україні, зокрема в Кіровоградській області, спостерігається неоднозначна реакція на потенційну угоду зі США щодо видобутку корисних копалин. Думки варіюються від обережної надії на інвестиції та вигоду для країни до скептицизму щодо умов угоди та довіри до адміністрації Трампа. Дехто вважає таку співпрацю вимушеним кроком в умовах протистояння Росії.
Нещодавно український геолог Володимир Савицький, 75 років, купував на місцевому ринку свинячу грудинку, сало, лосось та виноград, коли почув крики чоловіка, схожого на нетверезого, який скаржився на президента Володимира Зеленського.
«Чому Зеленський не спитав нас, перш ніж віддавати наші копалини американцям?» — кричав він. До нього приєдналася жінка: «Американці приїдуть, щоб усе забрати».
Геолог пан Савицький промовчав. Він з більшою надією ставиться до потенційної угоди щодо корисних копалин, яка стала домінуючою темою розмов — і виявила напруженість — між його країною та Сполученими Штатами.
«Нам просто потрібно вижити», — сказав пан Савицький. «Сподіваюся, Трамп нас не обдурить. Я дуже на це сподіваюся. Я вважаю, що американці мають прийти, інвестувати тут свої гроші, отримати свій прибуток, але ми також повинні отримати свою справедливу частку — свій шматок пирога».
У Кіровоградській області, одному з провідних гірничодобувних регіонів України, реакція на запропоновану угоду є сумішшю обережної надії, фаталізму та гніву. Після років намагань протистояти російському впливу та зблизитися із Заходом, багато хто тут рефлекторно позитивно ставиться до американських інвестицій і готовий використовувати свої природні ресурси для підтримки найважливішого випробування країни — відсічі Росії.
І все ж, з'являються ознаки зростаючого скептицизму щодо умов угоди та того, чи можна довіряти Сполученим Штатам, а саме адміністрації Трампа. Деякі люди підтримують угоду, оскільки вважають, що Україна не має іншого вибору.
