Декількома словами
У сучасному тенісі набирає популярності потужний удар, що нагадує форхенд, але виконується з бекхендного боку. Ця техніка дозволяє гравцям атакувати з обох боків і є значною тактичною перевагою.
Сучасний теніс продовжує розвиватися, і одним із найпомітніших тактичних та технічних нововведень останнього часу стало активне використання удару, який за своєю силою та траєкторією нагадує форхенд, але виконується з бекхендного боку корту.
Цей прийом, умовно званий «форхенд з бекхенду», найчастіше є розвитком дворучного бекхенду. Гравці використовують його не як стандартний захисний чи підготовчий удар, а як атакуючу зброю, здатну завершувати розіграші або ставити суперника у вкрай невигідне положення. На відміну від класичного плаского чи різаного бекхенду, цей удар виконується з потужним обертанням і часто по м'ячу, що підіймається, що дозволяє отримати високу швидкість та глибоку траєкторію.
Ключова відмінність полягає у біомеханіці руху та хватці, які наближені до форхенду, але адаптовані для виконання з неробочого боку. Це вимагає виняткової координації, сили корпусу та зап'ясть, а також швидкого прийняття рішень. Тенісисти, які освоїли цей удар, отримують значну перевагу, оскільки можуть атакувати з обох боків корту з практично однаковою потужністю та ефективністю.
Експерти та тренери відзначають, що такий «форхенд з бекхенду» стає все більш поширеним елементом в арсеналі гравців як у чоловічому, так і в жіночому турах (ATP та WTA). Він дозволяє не тільки диктувати темп гри та збивати ритм суперника, а й ефективно протидіяти потужній подачі або глибоким ударам опонента, миттєво переходячи від оборони до атаки.
Розвиток цього технічного елементу свідчить про постійний пошук нових шляхів для досягнення переваги в умовах найвищої конкуренції. Освоєння та інтеграція «форхенду з бекхенду» в гру стає одним із показників прогресу сучасного тенісиста і може визначати результат багатьох матчів на найвищому рівні.
