У мюзиклі «Goddess», оригінальній постановці про таємничу співачку з Момбаси, Кенія, нічний клуб Moto Moto – це не просто афро-джазовий заклад, це місце, де кенійці різних віросповідань, племен і соціальних класів танцюють у захваті.
«Я буквально зустрів кохання всього свого життя на танцполах», – каже режисер Сахім Алі. «Тому я розумію силу події, що змінює життя, яка відбувається у просторі спільного танцю та радості».
Національний фонд мистецтв США (NEA) скасував гранти для численних мистецьких організацій по всій країні. Це сталося одразу після того, як президент Трамп запропонував ліквідувати агентство у своєму наступному бюджеті.
Цей крок викликав розчарування та гнів у мистецьких колах, які розраховували на ці гранти для фінансування проєктів.
За годину їзди від аеропорту Корк, у затишному місці подалі від головних туристичних маршрутів, розташована ірландська долина Блеквотер, сповнена природної пишноти та романтики Старого Світу. Свою назву цей регіон отримав від річки Манстер Блеквотер – глибокої, стрімкої річки, що протікає крізь зелені краєвиди, перш ніж впасти в Атлантичний океан у середньовічному місті Югал. З півночі долину оточують гори Нокмеалдаун, а свіжі морські вітри приносять сюди свіжість.
Патрік Адіарте, який пережив ув'язнення у Філіппінах у дитинстві під час Другої світової війни, а згодом знайшов нове життя в США як актор і танцюрист на Broadway, у Голлівуді та на телебаченні, помер 10 квітня в Лос-Анджелесі. Йому було 82 роки. Причиною смерті в лікарні стали ускладнення від пневмонії, повідомила його племінниця Стефані Гоган.
Будь-яка зачіпка про життя Вільяма Шекспіра зазвичай викликає хвилювання у вчених, але один доказ десятиліттями залишався поза увагою. Новий аналіз цього забутого документу, здається, руйнує давню розповідь про невдалий шлюб Барда.
і нігерійський письменник Воле Шоїнка не є винятком. Неможливо так глибоко зануритись у мистецтво та політику, як це зробив він за своє довге життя, якщо ви не дбаєте всією душею про шлях, яким ми, як вид, прямуємо.
«Я фундаменталіст людської свободи», — сказав він одного ранку минулого тижня в Брукліні. «Все дуже просто».
П’єса «Гігант», що розповідає про антисемітизм Роальда Даля та в якій Джон Літгоу грає сварливого дитячого автора, стала одним із головних переможців цьогорічної премії Олів’є — британського еквіваленту премії «Тоні».
Кілька років тому він отримав дивний електронний лист від фаната мюзиклу «Операція «М’ясний фарш»», британської вистави про хитромудру операцію часів Другої світової війни.
Як показано в мюзиклі, операція передбачала, що британські шпигуни переодягнули труп у військового офіцера, напхали портфель фальшивими листами, які натякали на неминуче вторгнення на Сардинію, а потім викинули труп і документи в море, щоб їх знайшли нацисти.
Жерар Депардьє визнав, що схопив колегу за стегна та образив її професійні здібності, але заперечив звинувачення у сексуальному насильстві. У вівторок він вперше давав свідчення в суді після того, як кілька жінок подали на нього скарги до поліції. Звинувачення проти Депардьє посилилися з появою руху #MeToo у Франції та публікацією статей із критикою його поведінки у пресі.