Декількома словами
Квантова заплутаність, фундаментальний принцип квантової механіки, відіграє ключову роль у розвитку квантових обчислень. Вона дозволяє квантовим комп'ютерам обробляти інформацію паралельно, вирішуючи завдання, непідсильні для класичних машин. Хоча створення стабільних та масштабованих квантових комп'ютерів пов'язане зі значними технічними труднощами, потенціал цієї технології величезний, обіцяючи прориви в науці, медицині, матеріалознавстві та криптографії.
Квантова заплутаність — це явище, за якого частинки виявляються пов'язаними таким чином, що їхні стани корелюють одне з одним, незалежно від відстані між ними. Цей феномен, передбачений квантовою механікою, відкриває двері для революційних технологій, насамперед у галузі квантових обчислень. Квантові комп'ютери, що використовують принципи суперпозиції та заплутаності, здатні вирішувати завдання, недоступні класичним комп'ютерам, такі як моделювання складних молекул для розробки ліків або створення нових матеріалів, а також злому сучасних криптографічних систем. Розробка квантових комп'ютерів стикається із серйозними інженерними проблемами, включаючи підтримку когерентності кубітів та масштабування систем. Незважаючи на труднощі, прогрес у цій галузі невпинно триває, обіцяючи фундаментальні зміни в науці, технологіях та безпеці.
