Китай протягом багатьох років створював економічні виклики для Європи. Тепер це може перетворитися на економічну катастрофу. Країна виробляє величезну кількість штучно дешевих товарів — значно субсидовані електромобілі, споживчу електроніку, іграшки, сталь промислового класу та багато іншого — але значна частина цієї торгівлі була призначена для ненаситного американського ринку.
Європейський Союз реагує на масштабну торговельну війну президента Трампа рукостисканням і ударом: він обіцяє адміністрації потенційні вигоди, одночасно готуючи власні відповідні тарифи на американські товари, починаючи з наступного тижня.
Питання полягає в тому, чи достатньо цих заохочень, і чи може демонстрація сили мати зворотний ефект.
Запропоновані президентом Трампом мита створюють ризик того, що компанії в Європейському Союзі та по всьому світу можуть втратити доступ до найбільшого споживчого ринку планети — американського. Природно, вони шукають альтернативи. Статистично наступним великим ринком мав би стати Китай.
Європейський Союз загалом є найбільшим торговельним партнером Америки. Це робить нові тарифи президента Трампа особливо болючими для блоку з 27 країн, але водночас надає йому унікальну економічну вагу для відповіді.
За кілька годин після оголошення Трампом про масштабні тарифи в середу, європейські лідери почали давати зрозуміти, що планують діяти у відповідь.
Ноутбуки з Тайваню, вино з Італії, заморожені креветки з Індії, кросівки Nike з В'єтнаму та ірландське масло.
Ці товари можна знайти в домівках по всій території Сполучених Штатів, що є свідченням незмінної ролі Америки як поборника вільної торгівлі та її статусу найприбутковішого ринку для товарів з усього світу.
На тлі ескалації торговельної війни зі Сполученими Штатами європейські чиновники обговорюють запровадження бар'єрів на імпорт американських послуг за допомогою торговельної зброї, яка може дозволити блоку накласти обмеження на великі технологічні компанії (Big Tech) та Уолл-стріт.
«Ми маємо силу дати відсіч», — заявила цього тижня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Європейські лідери, схоже, почули сигнал з Вашингтона щодо необхідності робити більше для власної оборони та підтримки України. Вони роблять гучні заяви про підтримку України та захист власних кордонів, демонструючи стійкість перед вимогливою, а часом і ворожою адміністрацією Трампа.
Однак між словами та діями неминуче виникає прірва, а єдність вже дає тріщини, особливо коли йдеться про витрати та запозичення коштів в умовах низького економічного зростання та високого боргу.