Декількома словами
Біженці рохінджа в Бангладеш відзначили восьму річницю виходу та вимагають безпечного повернення до М'янми. Юнус закликав до сприяння репатріації.
Десятки тисяч біженців рохінджа, які проживають у десятках таборах у Бангладеш, відзначили восьму річницю масового виходу з М'янми, вимагаючи безпечного повернення до рідного штату Ракхайн.
Біженці зібралися в понеділок на відкритому полі в таборі Кутупалонг, в районі Кокс-Базар на південному сході Бангладеш, де розташований один із найбільших таборів біженців. Вони несли банери з написами: «Досить життя біженців» і «Репатріація – остаточне рішення». Присутні відзначали так званий «День пам'яті геноциду рохінджа».
«Ми хочемо повернутися до нашої країни з рівними правами, як і інші етнічні групи в М'янмі», – заявив 19-річний Нур Азіз. «Ми хочемо користуватися тими ж правами, якими користуються громадяни М'янми».
Тим часом, тимчасовий лідер Бангладеш, лауреат Нобелівської премії миру Мухаммад Юнус закликав міжнародну спільноту сприяти процесу безпечного повернення біженців, виступаючи на триденній конференції щодо рохінджа, яка почалася днем раніше в Кокс-Базарі.
Міжнародні діячі, представники ООН, дипломати та тимчасовий уряд Бангладеш обговорили надання підтримки біженцям продовольством та іншими зручностями, а також шляхи прискорення процесу репатріації.
Юнус наголосив, що «зв'язок рохінджа з батьківщиною не можна розірвати». «Їхнє право на повернення на батьківщину має бути забезпечено», – сказав він. «Тому ми закликаємо всі сторони та партнерів старанно працювати над розробкою практичної дорожньої карти для їх якнайшвидшого, безпечного, гідного, добровільного та сталого повернення до своїх домівок у Ракхайні якнайшвидше».
У серпні 2017 року М'янма почала жорстоку операцію після нападів повстанців на пости охорони в штаті Ракхайн. Масштаб, організація та жорстокість операції викликали осуд міжнародної спільноти, у тому числі ООН.
Сотні тисяч мешканців М'янми втекли тоді. Вони йшли пішки та пливли на човнах під час обстрілів, невибіркових вбивств та інших проявів насильства у штаті Ракхайн. Уряд Бангладеш відкрив кордон, дозволивши понад 700 000 біженцям знайти притулок у країні з мусульманською більшістю. Цей приплив став доповненням до понад 300 000 біженців, які вже десятиліттями проживали у Бангладеш після попереднього насильства, вчиненого м'янманськими військовими.
З 2017 року Бангладеш зробила спроби щонайменше двічі та закликала міжнародну спільноту чинити тиск на уряд М'янми, щоб створити мирне середовище, яке могло б сприяти їхній репатріації. Уряди при Хасіні та Юнусі також домагалися підтримки репатріації з боку Китаю.
Однак ситуація всередині М'янми залишається нестабільною, особливо в штаті Ракхайн. У Бангладеш біженці рохінджа стикаються з проблемами.
Юнус закликав регіональних та міжнародних зацікавлених сторін продовжувати надавати підтримку народу рохінджа, у тому числі фінансову.
«Ми закликаємо всіх скоригувати свої відносини з М'янмою та Армією Аракан та всіма сторонами конфлікту, щоб сприяти якнайшвидшому вирішенню цієї тривалої кризи», – сказав він.
