Декількома словами
Ліберія зіткнулася з глибокою гуманітарною кризою після того, як США раптово припинили фінансування через USAID. Це рішення залишило медичні установи без ліків, включаючи контрацептиви, що призвело до непередбачуваних наслідків для мільйонів громадян.
П'ять місяців тому Розелін Фей, 32-річна фермерка із західноафриканської країни Ліберія, вирушила на пошуки контрацептивів. У Фей та її партнера двоє доньок, і вони ледве зводять кінці з кінцями. Вирішивши не мати більше дітей, вона звернулася до медпрацівника у своєму селі, але протизаплідні таблетки, імпланти та презервативи закінчилися. Фей годинами йшла червоними глиняними дорогами до найближчої клініки, але й там контрацептивів не було.
Вона не знала, але її місія була приречена від самого початку. Лише за кілька тижнів до цього адміністрація президента США Дональда Трампа раптово припинила фінансування через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке оплачувало медикаменти в державних клініках Ліберії.
Наполеглива та рішуча, Фей повторила цю поїздку чотири рази. А потім завагітніла.
«Я страждаю», — сказала вона з донькою Полін, що плакала в неї на руках. «У мене ця маленька дитина на спині, й інша дитина в животі теж страждає». Вона змушена продовжувати працювати на фермі під час вагітності, інакше, за її словами, «мені не буде чого їсти».
Після того, як вона завагітніла, їй довелося відлучити Полін від грудей, і дівчинка стала настільки виснаженою, що ледь не померла. Через скорочення допомоги з боку США для неї не знайшлося терапевтичного харчування, і вона досі хворіє.
Фей — одна з мільйонів людей по всій Африці, які зіткнулися з припиненням американської підтримки. У Ліберії американська допомога становила майже 2,6% валового національного доходу — найвищий показник у світі, за даними Центру глобального розвитку.
Почуття зради глибоко вкоренилося в Ліберії, країні, заснованій на початку 1800-х років з метою переселення звільнених рабів та вільнонароджених чорношкірих зі Сполучених Штатів. Політична система створена за зразком США, як і прапор. Ліберійці часто називають США своїм «старшим братом».
Скорочення допомоги є «серйозною проблемою», особливо для системи охорони здоров'я, заявив заступник міністра фінансів Депу Ю. Зуо. Щоб система залишалася на плаву, за його словами, «нам доведеться піти на кардинальні зміни і подивитися, де ми зможемо урізати фінансування в інших сферах».
Більша частина фінансування зі США йшла на систему охорони здоров'я Ліберії, становлячи 48% її бюджету. Зараз в окрузі Бонг, де живе Фей, полиці з ліками в клініках майже порожні. Швидка допомога, що фінансувалася USAID, не може працювати через відсутність грошей на пальне. У лікарнях закінчуються дезінфікуючі засоби для рук та рукавички.
Мозес К. Баньян, голова сусідньої лікарні CB Dunbar, назвав скорочення допомоги з боку США «більше ніж шоком». Він висловив стурбованість за майбутнє, особливо зараз, коли в окрузі Бонг почали реєструватися поодинокі випадки кору, занесеного з сусідньої Сьєрра-Леоне.
Вихід США — це можливість для інших, особливо для Китаю, вважають експерти та чиновники. Китайські компанії вже керують золотими копальнями Ліберії, будують дороги та навчають гуманітарних працівників. Багато ліберійців, які раніше відправляли дітей до університетів США, тепер обирають Китай.
У селі Фей, Сарворлорі, громадська медсестра Еліс Тогба все ще носить жилет із символікою USAID, хоча їй не платили вже кілька місяців. У неї більше немає ліків від малярії для дітей. У неї закінчуються ліки від кашлю та діареї. «Діти тут помирають від малярії», — каже вона. Для жінок у традиційних, консервативних громадах доступ до контрацептивів означав повернення контролю над своїм життям. «Якщо... мій чоловік торкається мене, я не можу сказати „ні“, бо маю його задовольнити», — сказала Фей. «Але якщо в мене немає ліків, я завагітнію».
