У стінах Сикстинської капели кардинали-виборці розпочали церемонію складання присяги, дотримуючись інструкцій, викладених Папою Іваном Павлом II в документі 1996 року, що регулює порядок проведення папських конклавів.

Найстарший за саном кардинал зачитує текст присяги латиною, після чого всі 133 кардинали повторюють її, обіцяючи суворо дотримуватися встановлених правил. Вони також зобов'язуються, що той, хто буде обраний новим Папою Римським, «вірно присвятить себе» виконанню місії Святого Петра, першого понтифіка, і «не перестане рішуче стверджувати та захищати духовні й тимчасові права, а також свободу Святого Престолу».

Кардинали також присягають, що хід засідань конклаву, включно з процедурою голосування, залишатиметься в суворій таємниці, якщо тільки новий понтифік не дозволить зняти цю присягу. Будь-які записи, зроблені під час конклаву, підлягають спаленню разом із бюлетенями для голосування, які знищуються шляхом кремації до двох разів на день.

Проте, незважаючи на суворі заходи секретності, відомості про закриті обговорення іноді просочувалися після завершення виборів. Деякі ватиканісти — журналісти, що висвітлюють події у Ватикані, — часом збирали по крихтах інформацію про те, як могли прийматися ті чи інші рішення. Відомі також випадки появи «секретних щоденників» анонімних кардиналів, які згодом ставали надбанням громадськості, як це було зі щоденником, що описує вибори Бенедикта XVI у 2005 році.

Крім того, кардинали зобов'язуються не піддаватися жодним зовнішнім впливам при прийнятті свого рішення.

Потім кожен кардинал виголошує індивідуальну присягу латиною, поклавши руку на Біблію і кажучи: «Нехай допоможе мені Бог і ці Святі Євангелія, до яких я торкаюся своєю рукою».

Як тільки останній кардинал складе присягу, Дієго Равеллі, майстер папських літургійних церемоній, віддасть команду «Extra omnes» — латинський вислів, що означає «всі геть». Він є одним з небагатьох, кому дозволено залишатися всередині капели під час конклаву, але не під час підрахунку голосів.