
Декількома словами
Теракт в Кашмірі став трагічним нагадуванням про глибоке відчуження місцевого населення та необхідність вирішення конфлікту мирним шляхом, гарантуючи дотримання прав людини.
Кашмір – це багатогранне місце. Це спірна прикордонна територія, за яку Індія та Пакистан воюють вже понад три чверті століття, що робить її однією з найбільш охоплених конфліктами та мілітаризованих зон у світі. Це альпійська мрія для кінематографістів Боллівуду, чия легендарна краса та трагедія є підґрунтям для оповідей про любов, тугу та війну. З 2019 року, коли уряд прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді посилив свій контроль над індійською частиною Кашміру, обіцяючи безпеку та економічний розвиток, він перетворився на туристичний центр, який щороку приваблює мільйони відвідувачів. В урядовій розповіді про прогрес Кашмір є яскравим прикладом успіху. Проте, народ регіону має свою історію. Це історія про наростаюче відчуження, посилене жахливим терактом минулого тижня, після років життя під пильним наглядом сил безпеки та позбавлення багатьох демократичних прав. Індійські війська розгорнули агресивне, масштабне полювання на вбивць, яке для багатьох у регіоні з мусульманською більшістю відчувається як колективне покарання. Влада затримала тисячі кашмірців для допитів і зруйнувала будинки щонайменше 10 людей, обвинувачених у нападі.