
Декількома словами
Дослідження виявило зв'язок між токсином колібактином, що виробляється кишковою паличкою, та колоректальним раком у молодих людей, що підкреслює важливість вивчення факторів ризику та профілактики раку кишківника.
Дослідження виявили зв'язок між токсином, що виробляється певними штамами кишкової палички (E. coli), і зростанням випадків колоректального раку серед молодих людей до 55 років. За останні два десятиліття захворюваність на рак кишківника серед цієї вікової групи подвоїлася, що викликає серйозне занепокоєння серед лікарів та онкологів. Одним із факторів, що сприяють цьому, може бути колібактин – генотоксин, який пошкоджує ДНК клітин кишківника.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго проаналізували зразки тканин майже 1000 пацієнтів з колоректальним раком на чотирьох континентах. У більшості зразків були виявлені мутації, що свідчать про попередній контакт з колібактином. Особливо тривожним є те, що у людей віком до 40 років з раннім початком раку кишківника ці мутації зустрічалися в три-п'ять разів частіше, ніж у людей старших 70 років. Вважається, що вплив цього токсину відбувається в дитинстві, можливо, у перші 10 років життя, і може збільшити ризик розвитку колоректального раку в подальшому житті.
Хоча дослідження показує сильний зв'язок, воно не доводить, що колібактин є безпосередньою причиною раку в молодому віці. Експерти вважають, що колібактин є лише одним з багатьох факторів, які можуть впливати на мікробіом кишківника і сприяти розвитку раку. Інші фактори, такі як дієта, малорухливий спосіб життя та прийом ліків, також можуть відігравати роль.
Дослідження також виявило, що мутації, пов'язані з колібактином, рідше зустрічаються в сільських, неіндустріальних регіонах Африки та Азії, але частіше в США та Західній Європі. Це наштовхує на думки про потенційний вплив способу народження (кесарів розтин проти вагінальних пологів), грудного вигодовування, використання антибіотиків та харчування, зокрема споживання ультраоброблених продуктів, на мікробіом кишківника та вироблення колібактину. Необхідні подальші дослідження для більш глибокого розуміння цих зв'язків.